Роздуми над Божим Словом на вівторок ІІ Звичайного тижня, рік І
Брати! Бог не є несправедливий, щоби забути ваше діло і любов, яку ви виявили Його Імені, послуживши і продовжуючи служити святим. Тож бажаємо, щоб кожний з вас аж до кінця виявляв ту саму дбайливість для повної певності надії, аби ви не розлінилися, а наслідували тих, які вірою і терпінням успадковують обітниці. Коли Бог давав обітницю Авраамові, не маючи ким більшим поклястися, поклявся собою, кажучи: «Я поблагословлю тебе вельми і дуже розмножу!» Тож, будучи довготерпеливим, він одержав обітницю. Люди клянуться вищим, адже клятва для підтвердження кладе край усякої їхньої незгоди. Тим більше Бог, бажаючи показати спадкоємцям обітниці незмінність своєї волі, дав клятву, щоби через ті дві незмінні речі, в яких неможливо, щоб Бог сказав неправду, ухопившись за надію, що перед нами, ми, котрі знайшли захист, мали велику втіху. Вона, немов якір для душі, міцний і надійний, що входить усередину, за внутрішню завісу, куди, як предтеча, увійшов задля нас Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхіседека.
Євр 6, 10-20
Минулий 2020 рік був нелегким: пандемія, економічні труднощі, війни та політична напруженість, природні катаклізми і техногенні катастрофи. Усі ці глобальні проблеми, не кажучи вже про особисті випробування, могли стати серйозним викликом для нашої віри.
У контексті сучасної всесвітньої кризи вірш із сьогоднішнього Першого читання звучить особливо обнадійливо: «Неможливо, аби Бог сказав неправду … ми ухопились за надію, що перед нами» (Євр 6, 18). Як християни, ми можемо повністю покладатися на Божу обітницю поєднання з Ним у небі. Жодна хвороба, суспільне розчарування чи фінансова криза не здатні завадити Божій обітниці. Саме про цю істину говорить святий Павло християнам свого часу — а також нам. Коли ми всіма силами намагаємося бути поруч із Господом і виконувати Його заповіді, наша надія та впевненість зміцнюються.
При цьому нам зовсім не потрібно розраховувати лише на себе, долаючи труднощі зі стиснутими зубами, адже наша надія базується на вірності Бога. Саме тому можемо бути впевнені, що Він залишається поруч із нами в кожному випробуванні, яке довіряємо Йому.
І це не просто якась абстрактна обіцянка. Бог дає нам три реальні джерела благодаті, покликані відновлювати нашу надію. Ісус втілюється у Євхаристії, зцілюючи, зміцнюючи та живлячи нас. У Святому Письмі Господь відкриває нам свою сутність, силу своєї любові та чудові плани, які має для нас. Крім того, Бог благословляє нас родиною, друзями, братами й сестрами в Христі, які можуть дати нам любов і підтримку, необхідні для подолання випробувань. Усе це допомагає нам зміцнитися в надії та відчути близькість неба вже тут, на землі.
Так, час від часу життя може бути досить важким. Інколи може навіть здаватися, ніби все завалилося й надії більше немає. Але, опинившись у такій ситуації, не дозволяй відчаєві поглинути тебе. Бог ніколи не полишає тебе та завжди кидає рятівні кола, якими є присутність Ісуса в Євхаристії, у Святому Письмі та в інших людях. Хапайся за них і тримайся міцно!
«Господи, Ти моя єдина надія».
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
Щодня о 9.00 год. з каплиці Отців Маріянів у Харкові транслюється Служба Божа. Трансляцію дивіться на YouTube-каналі журналу «Слово між нами»