Не бійся, рушай уперед!

Роздуми над Божим Словом на суботу ІІІ Звичайного тижня, рік І

Брати! Віра є підставою для речей, яких сподіваємось, доказ речей невидимих. Нею були засвідчені стародавні.  Вірою Авраам, коли був покликаний іти на місце, яке мав одержати в спадок, — послухався і пішов, не знаючи, куди йде. Вірою прибув до обіцяної землі, немов до чужої, оселившись у шатрах з Ісааком і Яковом — співспадкоємцями тієї самої обітниці, тому що він очікував міста з підвалинами, архітектором і будівничим якого є Бог.  Вірою ж і сама Сарра, будучи неплідною, дістала силу зачати, незважаючи на похилий вік, оскільки вважала вірним Того, хто обіцяв. І тому від одного — і до того ж майже померлого — народилося так багато, наче зірок на небі, наче незліченного піску край моря. У вірі повмирали всі вони, не одержавши обітниць, але здалека побачили їх і привітали, визнаючи, що вони є чужинцями і паломниками на землі. Адже ті, які так кажуть, визнають, що шукають батьківщини. А якби пам’ятали ту батьківщину, звідки вийшли, то мали б нагоду повернутися. Нині ж кращої бажають, тобто небесної. Тому Бог не соромиться називати себе їхнім Богом, адже Він приготував їм місто. Вірою Авраам, будучи випробовуваний, склав Ісаака і, свого єдинородного приносив у жертву той, хто отримав обітниці; той, кому було сказано: «В Ісаакові назветься твоє потомство». Оскільки він зрозумів, що Бог має силу воскресити з мертвих, тому й одержав його як символ.

Євр 11, 1-2. 8-19

Від самого початку бути віруючим означало бути в русі. Це показав нам Авраам. Він почув Божий голос, повірив і рушив до Обіцяної землі, навіть не знаючи, де вона!

Із часом Авраам дедалі уважніше дослухався до голосу Бога, і це робило його активнішим. Він подорожував, установлював вівтарі на честь Господа і навіть врятував у битві свого племінника Лота. Авраам випрошував у Бога, щоб Той пощадив Содом і Гоморру. Уклав із Богом завіт, гостинно прийняв разом із Саррою Його посланців, був готовий скласти в жертву свого єдиного сина Ісаака. Звісно, Авраам не завжди правильно розумів Боже слово, але навіть коли його дії суперечили Божому задуму, він не здавався, а продовжував слухати і вчитися.

Нам також необхідно дослухатися до Господа й діяти згідно з Його волею, як ми її зрозуміли. Коли тобі здається, що ти чуєш Бога чи в тиші молитви, чи у проповіді, чи в повсякденних клопотах, — зупинися й уважно слухай. Потім досліди, чи ти відчуваєш мир і надію у своєму серці, чи відповідає почуте Святому Письму та мудрості Церкви. Якщо так — дій і вір, що Бог направлятиме тебе. Не бійся помилитися, Господь так чи інакше виведе тебе на свій шлях, тому що бачить чистоту помислів твого серця.

Вирушивши до Обіцяної землі, Авраам, швидше за все, навіть не уявляв, як його послух допоможе справі спасіння людського роду. Те ж саме очікує і на тебе. Тож не бійся, рушай уперед!

«Ось я, Господи; слухаю Тебе. Допоможи мені втілити в життя Твоє слово».

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.

Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.

Щодня о 9.00 год. з каплиці Отців Маріянів у Харкові транслюється Служба Божа. Трансляцію дивіться на YouTube-каналі журналу «Слово між нами»