У черговій катехизі, присвяченій спадщині Другого Ватиканського Собору, в першу середу червня Папа говорив про особливості й завдання літургійного обряду.
«Обряд, знак, символ» — такою була тема катехизи Лева XIV під час загальної аудієнції, яка в середу 3 червня 2026 року відбулася на площі св.Петра у Ватикані. Продовжуючи роздуми над Догматичною конституцією Другого Ватиканського Собору Sacrosanctum Concilium про священну літургію, він цього разу зупинився на деяких її конститутивних елементах.
Не церемонії, а посередництво
Засвоюючи цінне надбання літургійного руху, сказав Папа, Собор допоміг наново відкрити одну важливу істину, яка була живою в свідомості давньої Церкви та в науці Отців: що «обряди християнської літургії — це не зовнішня оболонка сакраментального таїнства, не сукупність довільних церемоній, а церковне посередництво, через яке Божий дар досягає нас». Саме тому Собор заохочує поглиблювати Mysterium fidei — таємницю віри, що здійснюється в літургії через обряди та молитви.
«Обряд надає форму літургійній дії, а через неї — нашому життю, формуючи в нас духовну чутливість, яка робить нас здатними відчувати присутність Бога через Ісуса Христа. Звісно, це відбувається тоді, коли ми не залишаємося сторонніми або мовчазними глядачами літургії, а беремо в ній участь усім своїм єством — тілом, розумом і серцем — у слухняності Господній заповіді. Через священний обряд ми таким чином навчаємося слухання Божого слова, подяки і поклоніння, братерського спілкування і церковного сопричастя. Відкриваємо те, що ми — зібрання з численними обличчями, поєднане однією вірою», — сказав Лев XIV.
Не схеми, а логіка вдячності
Обряд залучає нас у послідовність чітко визначених жестів і молитов. Ідеться не про те, щоб «обмежити свободу рамками», сказав Папа. «Навпаки, завдяки урочистій поміркованості своїх ритмів обряд перериває метушливу діяльність, повертаючи нас до істотного. Так ми відкриваємо для себе інший вимір діяльності, що не керується міркуваннями продуктивності, та інший досвід часу й простору». Наступник св.Петра пояснив, що в обряді ми переживаємо досвід «логіки безкорисливості», визнаємо, що нас випереджає Божа благодать, вчимося «жити згідно з ритмом, наповненим Святим Духом».
Знак, що стає символом
Як нагадав Святіший Отець, обряд «витканий» із притаманних літургії знаків та символів. У ньому освячення людини, як повчає Собор, «означене через відчутні знаки та здійснене у властивий кожному з них спосіб». Наприклад, знак води: від створення — до потопу, від переходу через Червоне море — до Йордану, й аж до води, що витекла з проколеного боку Христа, — він «стає сакраментальним знаком занурення в Його смерть і воскресіння».
І хоча «знак» і «символ» часто сприймаються як синоніми, Папа зазначив, що насправді «знак стає символічним тоді, коли спроможний відсилати не тільки до ідеї, але до цілої системи значень і цінностей». «Так, наприклад, коли нас окроплюють свяченою водою, в нас оживає усвідомлення дару, отриманого під час хрещення, та нашого прийняття нового життя у Христі», — пояснив він.
Символи також мають практичний характер, бувши насамперед діями — від найпростіших, як клякання чи знак миру, аж до вимогливих, як конститутивні елементи кожного Таїнства. «Насамперед символи мають особливий переображувальний вимір як щодо матеріальних елементів, з яких вони складаються, так і щодо тих, хто з ними контактує, породжуючи приналежність, торкаючись серця й розуму, пробуджуючи справжні церковні стосунки», — зазначив Лев XIV.
Відкритися на зустріч із Богом
Підсумовуючи, Папа навів слова свого попередника Франциска, який в Апостольському листі Desiderio desideravi, повторюючи за Романо Ґвардіні, повчав, що найперше завдання в царині літургійної формації — це заново навчити людину розуміти символи. Потрібно, що літургійні обряди нас формували, потрібно «дбайливо й без свавільності» дбати про красу богослужінь і старатися про справжню містагогію, тобто «введення в таїнство».
«Досвід живої та побожної літургії, супроводжуваний відповідною містагогічною катехизацією, є найкращим ресурсом для пробудження в усіх тієї відкритості на зустріч із Богом, яка, згідно з логікою втілення, може відбутися лише залученням усієї людини: духу, душі й тіла», — сказав Лев XIV.
фінансово.
Щиро дякуємо!
