Роздуми над Божим Словом на вівторок І тижня Великого Посту
Так говорить Господь: «Як дощ і сніг сходить з неба і не повертається туди, доки не напоїть землю, щоб вона зростила паростки та дала насіння сіячу і хліб тому, хто їсть, отак і Моє слово, яке виходить з Моїх уст: не повертається до Мене порожнім, але чинить те, що Я хочу; довершує те, за чим Я його вислав».
Іс 55, 10-11
Теплиця — дуже корисний винахід. За допомогою прозорих повітронепроникних стін, які затримують тепло й вологу, вона дозволяє навіть у зимовий час створити всередині атмосферу тропіків. Не дивно, що тут добре ростуть та плодоносять будь-які рослини!
Теплиця є дуже вдалою метафорою практики lectio divina — давнього молитовного способу читання Святого Письма. У сьогоднішньому Першому читанні ми чуємо про життєдайну силу Божого слова, подібну до сонячного світла, яке дає силу рости й родити всім рослинам. Можна сказати, що практика молитовного читання Божого слова також є, у певному сенсі, теплицею — середовищем, яке сприяє нашому зростанню в Бозі.
Молитва lectio divina вимагає на деякий час «відгородитися» від усього, що відволікає. Вона складається з чотирьох традиційних етапів: читання Святого Письма, медитації, молитви та споглядання.
Як родючий ґрунт допомагає рослинам зростати, так і слова Писання забезпечують нам «поживне» середовище, з якого ми можемо добувати «мікроелементи» та різні корисні «речовини», що дозволяють нам відчути Божу благодать.
Тож перший крок lectio divina — неспішне читання уривку зі Святого Письма. Варто завершити цей етап, коли якась фраза або слово змушують тебе зробити паузу або особливим чином привертають твою увагу.
Другий етап — роздуми або медитація. Це духовний процес, який можна порівняти з тим, як рослини вбирають сонячне світло та мікроелементи. Тут варто згадати прозорі стіни теплиці, що пропускають багато світла! Роздумуючи над уривком, запроси Святого Духа прояснити тобі істину та відкрити зміст, прихований у цій фразі чи слові.
Третій етап — молитва. Тепер принеси свої роздуми Богу у формі молитовної розмови. На цьому етапі Господь зрошує нашу душу миром та радістю. Розмовляй із Ним про те, що Він тобі відкрив. Або постав запитання, що лежать у тебе на серці. Але не будь занадто балакучим: дай Господу можливість говорити до тебе.
Четвертий етап — споглядання. Це час бути спокійним та відкритим. Нехай усе, що Бог сказав або зробив, насичує твою душу. Нехай Його слово вкорениться у твоїй свідомості — імовірно, ти не відразу відчуєш зміни.
Власне, це й усе, що потрібно зробити. Але, не зважаючи на зовнішню лаконічність та простоту цих дій, lectio divina містить цікаві сюрпризи — як кожна хороша теплиця. Ти ніколи не знаєш, на якому етапі зустрінеш Господа, що проходжується своїм садом, як за часів Адама і Єви.
«Господи, своїм словом дій у моєму серці!»
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.