Проповіді

Проповідь у катедрі св.Йосифа: «Любов перемагає, навіть якщо здається слабкою»

08 Березня 2021, 11:36 451

«Боже слово говорить нам сьогодні про мудрість, свідчення та обітниці». Цими словами Папа Франциск розпочав проповідь під час першого Євхаристійного богослужіння на іракській землі, яке він очолив у суботу, 6 березня 2021р. ввечері у халдейському катедральному соборі св.Йосифа.

Це була Божественна Літургія в халдейському обряді, відома також як Літургія святого Томи, пише Vatican News. Частини богослужіння відбувалися халдейською, арабською та італійською мовами, а Молитва вірних пролунала також сурат-арамейським діалектом, курдською, туркменською та англійською мовами. На богослужінні були присутні президент Іраку з дружиною, ієрархи некатолицьких Церков та церковних спільнот. Через вимоги соціальної дистанції до храму змогло потрапити небагато вірних. Учасники молитви заповнили подвір’я.

 

 

«Мудрість на цих землях плекалася з давніх часів. Її пошук завжди захоплював людину; однак часто люди, які мають більше засобів, можуть набути більше знань і мати більше можливостей, тоді як ті, хто мають менше, залишаються відсуненими на узбіччя. Це неприйнятна нерівність, яка сьогодні поширилася. Але Книга Мудрості вражає нас, змінюючи перспективу. Вона стверджує, що “малі заслуговують на милосердя, а сильні будуть суворо покарані” (Мудр 6,6). Для світу ті, які посідають менше, є відкинутими, а ті, які мають більше, втішаються привілеями. Проте не так є для Бога: ті, хто має більшу владу, зазнають суворішого іспиту, тоді як найменші є Божими привілейованими», — сказав Наступник св.Петра. Таку переміну довершив Ісус Христос, «уособлення Мудрості», звіщаючи свої Блаженства.

У них Він здійснив повну переміну: вбогі, ті, що плачуть, переслідувані — є блаженними. Іноді людина, яка живе за словом Ісуса Христа, може пережити сумнів: «Чи такою поведінкою я не ризикую бути потоптаним іншими? Чи пропозиція Ісуса справді є вигідною? Чи в такому разі я не перебуваю в програшному становищі?» На переконання Папи, відповідь — однозначне «ні», адже така поведінка не означає програшу, а свідчить про мудрість людини.

 

 

«Пропозиція Ісуса є мудрою, бо любов, яка є серцем Блаженств, навіть якщо вона видається слабкою в очах світу, насправді перемагає. На хресті вона виявилась сильнішою від гріха; у гробі вона перемогла смерть. Це та сама любов, яка зробила мучеників переможцями в час випробування, а скільки їх було в минулому столітті — більше, ніж у попередніх! Любов — це наша сила, сила багатьох братів і сестер, які також і тут зазнали пересудів та кривд, жорстокого поводження та переслідування заради імені Ісуса. Але в той час як сила, слава та марнославство світу минають, любов залишається: як апостол Павло сказав нам, “вона ніколи не переминає” (1Кор 13,8). Отже, жити Блаженствами — це робити вічним те, що минає; це принести небо на землю».

Другою точкою проповіді Святішого Отця стало питання про те, як потрібно практикувати Блаженства. «Вони не вимагають того, щоб робити надзвичайні вчинки, чинити подвиги, які перевищують наші можливості. Вони вимагають щоденного свідчення. Блаженний той, хто живе лагідно, хто практикує милосердя там, де перебуває, хто зберігає своє серце в чистоті там, де він живе. Щоби стати блаженним, потрібно не вряди-годи бути героями, але щодня бути свідками. Свідчення — це шлях втілити мудрість Ісуса. Саме в такий спосіб змінюється світ: не владою чи силою, а Блаженствами. Тому що так чинив Ісус, до кінця переживши те, що заповів на початку. Все полягає у свідченні любові Ісуса», — сказав Франциск.

 

 

«Упродовж історії людина не переставала зраджувати завіт із Ним, впадати у звичні гріхи, а Господь, замість того, щоби втомитись і відійти, щоразу залишався вірним, прощав, починав заново. Терпеливість щоразу починати все спочатку — це найперша якість любові, адже любов не розчаровується, а завжди починає спочатку. Вона не засмучується, а піднімається знову; не падає духом, але залишається творчою. Перед злом вона не піддається, не опускає рук. Хто любить, той не закривається у собі, коли щось іде не так, а відповідає на зло добром, пам’ятаючи переможну мудрість хреста. Свідок Бога чинить так: він не пасивний, не фаталістичний, не живе відповідно до обставин, інстинкту й моменту, але завжди з надією, адже ґрунтується на любові, яка “все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить” (1Кор 13,7)», — наголосив Єпископ Рима. Папа закликав кожного замислитись над тим, як ми реагуємо на ситуації, несприятливі для нас, перед лицем ворожості з боку інших тощо.

Мудрість Ісуса, яка втілюється у Блаженствах, вимагає свідчення і пропонує винагороду, вміщену в Божих обітницях. Можемо зауважити, що кожне блаженство закінчується обітницею: осягне Царство Небесне, буде утішений, насититься, побачить Бога… (пор. Мт 5, 3-12). «Божі обітниці забезпечують незрівнянну радість і не розчаровують. Але як вони звершуються? Через наші слабкості. Бог благословляє тих, які до кінця прямують шляхом своєї внутрішньої вбогості. Шлях є таким і немає іншого», — мовив Папа, вказуючи на приклад патріарха Авраама та його дружини Сари, яким Господь у надзвичайний спосіб дарує потомство; пророка Мойсея, якому Бог обіцяє, що виведе ізраїльський народ із неволі та здійснює свою обітницю; Пречисту Діву Марію, яка саме тоді була покликана стати Матір’ю Божого Сина, коли згідно з Законом не могла стати матір’ю; апостола Петра, якого Господь кличе очолити Божу Церкву навіть після того, як він Його зрікся. Бог здійснює обітниці саме через наші слабкості.

 

 

«Те, що світ відбирає у нас, є нічим порівняно з ніжною і терпеливою любов’ю, з якою Господь виконує свої обітниці. Дорога сестро, дорогий брате, можливо, ти дивишся на свої руки і вони видаються тобі порожніми; можливо, у твоєму серці панує зневіра і ти не почуваєшся задоволеним життям. Якщо це так, то не бійтеся: блаженства призначені для тебе: для тебе, що страждаєш, голодний та спраглий справедливості, переслідуваний. Господь обіцяє тобі, що твоє ім’я записане в Його серці, на Небі! І я сьогодні дякую Йому з вами і за вас, тому що тут, де в давнину виникла мудрість, у ці часи з’явилося багато свідків, про яких часто не розповідають у новинах, але вони цінні в Божих очах; свідків, які, живучи Блаженствами, допомагають Богові виконувати Його обітниці миру», — сказав на завершення проповіді Святіший Отець.

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Папа Франциск

МІСЦЕ

Ірак
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: