Роздуми над Божим Словом на суботу ІІІ Великоднього тижня
Того часу чимало Ісусових учнів, почувши це, казали: «То тверде слово! Хто може його слухати?»
Ісус же, знаючи в собі, що Його учні нарікають через це, сказав їм: «Чи це вас збурює? А що ж буде, як ви побачите, що Син Людський підіймається туди, де був раніше? Це Дух є тим, хто оживляє, а тіло ж ніяк не допомагає. Слова, які Я вам сказав, — це Дух і це життя. Але є деякі з вас, які не вірять!» Ісус із самого початку знав, хто є ті, які не вірять, і хто є той, котрий Його зрадить.
І Він казав: «Тому Я сказав вам, що ніхто не може прийти до Мене, якщо йому не було дано від Отця».
Від того часу багато хто з Його учнів відійшов геть і вже не ходив з Ним.
Тоді Ісус сказав Дванадцятьом: «Може, і ви хочете відійти?»
А Симон-Петро відповів Йому: «Господи, до кого ми підемо? Ти маєш слова вічного життя; і ми повірили й пізнали, що Ти є Святий Божий».
Йн 6, 60-69
Можемо лише уявити, як шокували людей слова Христа. «Як отой може нам своє тіло дати їсти?» (Йн 6, 52). Петро та інші апостоли, мабуть, теж боролися з сумнівами та нерозумінням. Чому вони встояли у цій боротьбі? Пригадаймо, як відповів Петро, коли Ісус запитав учнів, чи вони не хочуть відійти разом із тими, хто засумнівався: «Господи, а до кого ж іти нам? Це ж у Тебе — слова життя вічного!» ( пор. Йн 6, 66.68). Петро вірив в Ісуса, довіряв Йому, і це допомогло апостолу прийняти ті слова Христа, яких на той момент він зовсім не розумів.
Сьогодні в нас не виникає великих проблем із вірою в присутність Ісуса Христа у Євхаристії. Але є багато інших моментів у вченні Церкви, які нам самим або комусь із наших знайомих важко прийняти (пор. Йн 6, 60). Це може стосуватися морального вчення щодо розлучень або штучного запліднення, якихось постулатів щодо вшанування Богородиці чи святих. Що нам робити, коли ми стикаємося з чимось, що важко зрозуміти або з чим важко погодитися? Варто від апостола Петра вчитися довіряти Христу, виконувати Його волю й вірити, що розуміння з часом прийде. Це абсолютно не те саме, що «сліпа» віра. Бог не просить нас відкинути свої сумніви та логічне мислення. Господь поважає нас і хоче, щоб ми користувалися даром розуму, отриманим від Нього. Але потрібно набратися терпіння і сказати собі: «Хоч я й не все сьогодні розумію, але не похитнуся у вірі, а буду далі чинити Божу волю, шукати відповіді та очікувати, що Господь одного дня дарує зрозуміння».
Чи можна прискорити цей процес? Так! Ми можемо поговорити з другом, духовним керівником чи кимсь іншим, хто краще розуміється на темі, яка нас хвилює. Можемо обговорити важливе питання на біблійній групі. Крім того, багато ресурсів, зокрема більшість церковних документів і Катехизм, доступні в інтернеті. Можемо знайти гарні біблійні коментарі святих, Учителів Церкви та сучасних богословів. І головне — молитися та просити Бога, щоб Він керував нами й допомагав у пошуках істини.
Ісус знав, яким важким випробовуванням стануть для людей Його слова про Євхаристію. Він знав, що тобі теж буде важко. Тож іди до Нього й вір, що Господь поступово, крок за кроком, дасть тобі розуміння таємниць віри.
«Господи, я вірю! Допоможи мені прийняти й зрозуміти Твої важкі для сприйняття слова».
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
