Існування святого Експедита неодноразово ставилося під сумнів.
За словами Іполита Делехая, єзуїтського історика та агіографа, це ім’я походить від помилкового прочитання імені мученика Елпідія, що помер у Мелітені разом із супутником на ім’я Ермоген. Згідно з цією гіпотезою, до однієї групи мучеників належало кілька святих, узагальнених під іменем Експедита.
Латинське слово «Expeditus» — це прикметник, що означає «необтяжений». Військовою мовою так називають воїнів легкої піхоти. Це може свідчити про професію святого, оскільки він жив дуже давно, у час гонінь імператора Діоклетіана.
Але це ім’я призвело до гри слів, яка перетворила святого Експедита на покровителя бізнесменів (яким потрібно було швидко домовлятися) і мореплавців. З цієї ж причини до нього звертаються люди, що проходять випробування, з проханням про успішний результат.
Прокрастинатор знаходить Бога
Навколо святого Експедита часто виникали різні легенди. Найвідомішим вважається «чудо води» за часів Марка Аврелія. Згідно з цією легендою, святий був командувачем Дванадцятого римського легіону, що воював із варварами на територіях нинішньої Вірменії та Туреччини.
Тільки диво могло врятувати солдатів, що опинилися у оточенні ворогів без їжі та води. Коли варвари розпочали останню атаку, римські солдати стали на коліна і стали молитися, просячи у Бога термінової допомоги — як це, за їхніми спостереженнями, робили християни.
Експедитові добре була відома історія Ісуса Христа, і Його вчення зворушило його серце. Однак він був генералом римської дивізії, і одним із його обов’язків було переслідування християн, тому він завжди відкладав своє навернення на інший день.
Але розуміючи, що атака варварів уже зовсім близько, і що у нього дуже мало можливостей виграти битву, Експедит став на коліна разом із іншими солдатами. Варвари, збентежені поведінкою ворогів, припинили атаку, і у цей момент небо потемніло і розпочалася страшенна злива. Спраглі солдати набрали води у свої шоломи і напилися досхочу, відновлюючи свої сили. Це допомогло їм виграти битву.
З цього моменту багато солдатів прийняли християнство, і сам Експедит був дуже зворушений ласкою Божою. Легенда твердить, що у момент навернення йому явився сатана у подобі ворона, який сказав йому: «Cras, cras, cras» (лат. «завтра, завтра, завтра»), спокушаючи його знову відкласти свій перехід до християнства, як це бувало раніше, коли його терзали сумніви та страхи перед можливим мучеництвом. Але він розчавив ворона ногою, сказавши йому у відповідь: «Hodie, hodie, hodie» (лат. «сьогодні, сьогодні, сьогодні»).
Мученицька смерть
Після цих подій сумніви Експедита зникли, і він вирішив покинути військо людей, щоб приєднатися до війська небесного. Він засвідчив свою віру у Христа власною кров’ю, коли його обезголовили у Мелітені у 303 році.
Останки святого Експедита так і не знайшли — можливо тому, що християни дуже добре переховували їх, боячись розграбувань.
Святого Експедита зазвичай зображують одягненим у стрій римського солдата. Він наступає на ворона, що кричить «сras, cras, cras!», у одній руці тримає пальмову гілку (символ мучеництва), а у іншій — хрест (або годинник) із написом «hodie».
Якщо ви потребуєте невідкладної Божої допомоги, помоліться до святого Експедита за допомогою цієї молитви:
Господи Ісусе, прошу тебе про допомогу!
Пресвята Богородице, прийди мені на допомогу!
Святий Експедите, сповнений мужності, що відкрив своє серце Божій благодаті, і не піддався спокусі відкласти свою відданість Господові. Допоможи мені не відкладати на завтра те, що я повинен зробити сьогодні з любові до Христа. Поглянь на мене з небес і допоможи мені зректися усіляких вад та спокус силою, яку дає мені Ісус.
Нехай я буду старанним, сміливим і дисциплінованим у своєму служінні Господу, і нехай я не втрачаю мужності перед лицем випробувань.
Довіряю свою потребу (намір) тобі, тому, хто є покровителем невідкладних потреб. Прошу заступитися за мене перед Богом, аби я міг бути наполегливим у вірі, і одного дня зміг досягти небесної радості з Христом, Дівою Марією, ангелами та всіма святими.
Амінь.
Чи потрібно пам’ятати «легендарних» святих?
Варто пригадати собі фундаментальну відмінність нашого сучасного відчуття історії від більш широкого поняття агіографії.
Можна згадати про святого Христофора, чиє ім’я означає «богоносець» бо він ніс Христа через брід. Є також свята Вероніка, ім’я якої означає «справжній образ», бо на її покривалі залишився відбиток обличчя Ісуса, і свята Корона, ім’я якої означає її мученицький вінець.
Ці та інші історії цінні для нас, бо вони розповідають нам щось про Христа і пропонують нам способи життя у стосунках із Ним.
Варто вірити, що всі наші молитви, з якими ми звертаємося до святих, наші небесні брати і сестри чують, приймають і підносять до Господа.
фінансово.
Щиро дякуємо!
