Біблійні роздуми

Господь зі мною у моїй дорозі

03 Травня 2021, 18:48 845

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 4 травня

Важкі події пережили учні Ісуса упродовж останнього тижня: зрадили та розіп’яли їхнього Учителя та Господа; зруйнували їхню надію на те, що він той, хто має визволити Ізраїля.

Усе пережите наповнило серця та розум учнів невимовним смутком та невіданням. Слова старозавітних пророків про прихід Месії, слова самого Христа про Його смерть та воскресіння на третій день, про те, що після воскресіння Ісус випередить їх у Галилеї, не були до кінця зрозумілими та прийнятими вірою. Навіть вістку про те, що камінь від гробу відкочено й Христа там немає, учні не сприйняли відразу з вірою, як радісну вістку про Воскресіння їхнього Господа.

Що робити далі? Заховатися, перечекати чи втекти з цього місця, де вони пережили біль втрати, зневіри та розчарування? Можливо, саме тому два учні, повні смутку, подаються в дорогу до Емауса. Та чи насправді вони поспішають в Емаус? Чи радше їхня дорога веде лише з Єрусалима?

Втеча з Єрусалима не звільнила учнів від сумнівів та розчарувань. Подорожуючи до Емауса, вони несуть зі собою пережиття останніх днів — розмовляють і сперечаються між собою про те, що сталося. Проте Господь не залишає зневірених учнів самих. Сам воскреслий Христос наближається до них, навчає, роз’яснює. Хоч їхні серця палають при зустрічі з Ісусом, та вони ще не готові побачити Його, ще до кінця не розуміють істинної причини приходу Христа, Його страждання і смерті. Лише при ламанні хліба вони пізнають свого Учителя і Господа.

У нашому житті можуть траплятися такі подорожі до Емауса. Можливо, в час випробувань, розчарувань, смутку чи зневіри я також хочу втекти, вирушити до іншого місця перебування, способу життя чи діяльності? Можливо, іноді здається, що Господь не виправдовує моїх надій на Нього, а розчарування та нездійснені сподівання засліплюють присутність Бога у моєму житті?

Попри те, що я тікаю від чогось, не розумію чи не готовий прийняти певної правди, переживаю розчарування, не відчуваю Божої присутності, то не залишаюся сам. Воскреслий Господь супроводжує мене як двох учнів у дорозі до Емауса.


Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: