Римо-катол.: 4 травня (довільний спомин)
У літургійному календарі Римської Церкви в день 4 травня згадують св.Флоріана, мученика. Цього ж дня відзначається Всесвітній день пожежників (International Firefighters’ Day — IFFD).
Він відмовився скласти присягу перед римськими божками, а коли захотів допомогти переслідуваним — сам загинув за віру.
Згідно з найпоширенішою версією, Флоріан жив у римській провінції Уфернорікум — нинішній Верхній Австрії (частина провінції Норікум після її розділення), за часів останнього великого переслідувача християн, імператора Діоклетіана. Його гоніння відбулися на межі III i IV століть.
Флоріан очолював канцелярію намісника. Шукав істину і прийняв християнство — спершу потай. А потім, як член християнської спільноти в Лавріаку (нинішній Лорх — дільниця в місті Еннсі), відмовився складати присягу римським богам, обов’язкову для чиновників, якої вимагав імператор. Через це він втратив працю й перебрався поблизу нинішнього Санкт-Пельтена, де став служити воєначальником. Це була людина непересічна, великих здібностей.
Клаудіо Осоріо малює св.Флоріана. Фото з YouTube
На звістку про тяжкі переслідування, яких зазнавала молода Церква в Лавріаку, Флоріан повернувся туди, бажаючи допомогти своїм співбратам у вірі. Він вирушив на чолі невеликого збройного загону, повністю усвідомлюючи, що за таких умов у державі його похід, швидше за все, закінчиться поразкою. На під’їзді до міста Флоріана з його солдатами зустріли уповноважені намісника, Аквіліна, і розповіли про «диспозицію»: християни це вороги держави, їх переслідують. Святий Флоріан не став приховувати свою віру. Його тут же схопили, відвели до намісника, де спробували переконати і улестити, а потім піддали тяжким тортурам: бичували, розривали тіло гаками, після чого прив’язали на шию камінь і скинули з мосту в річку Анезус (нині — Еннс). Це було 4 травня 304 року. Разом зі св.Флоріаном загинула і група тих християн, які боронили самого Флоріана і протестували проти такого жорстокого і несправедливого вироку. Їхні останки спочивають у новому головному вівтарі базиліки в Лорху. Розташована неподалік колегія стоїть на місці першого поховання мученика з Лавріака. Його відважне сповідування віри додало відваги іншим християнам, щоб вистояти у вірі та надії.
Народна побожність «призначила» св.Флоріана бути покровителем пожежників. Його вшановують як заступника під час і пожеж, і повеней; він покровитель металургів і склодувів, сажотрусів і пивоварів, бондарів, вуглярів і кераміків.
1971 року австрійська дієцезія Лінца обрала св.Флоріана своїм першим Покровителем. Саме тоді реліквії святого мученика привіз до Лорха з Кракова кардинал Кароль Войтила. Втім, перші реліквії святого туди привіз ще 1736 року Ян Александр Ліпський, тодішній єпископ Краківський. У Польщу його реліквії потрапили в ХІІ столітті, що записано в «Annales Capituli Cracoviensis». Спершу вони перебували в головному вівтарі катедри на Вавелі, а сам св.Флоріан став першим покровителем Кракова. Частину реліквій залишили для храму, освяченого в його ім’я, що постав у дільниці Клепарово 1185 року. Саме там, через багато століть, був вікарним священником молодий о.Кароль Войтила.
З Кракова культ св.Флоріана поширився на всю Польщу, а з Польщі — на Угорщину. 2004 року, з нагоди 1700-річчя з дня смерті, св.Флоріан був проголошений другим (разом зі св.Леопольдом) Покровителем Австрії, а в тамтешній Католицькій Церкві 2004-й став Роком св.Флоріана.
Ім’я «Флоріан» означає «квітучий», є символом «дерева віри». Цей святий був охочий допомагати людям, через що став не тільки покровителем пожежників, але і взірцем для людей на публічних посадах, взірцем служіння, насамперед для політиків.
«Passio Floriani» — найстарший збережений до наших часів документ про життя цього святого, походить аж із VIII століття, написана через 450 років по його смерті. Однак не вийде сказати, що це тільки народний побожний переказ без належних історичних підстав. Саме завдяки цьому рукопису археологи відкрили під базилікою в Лорху фундаменти пізньороманського храму, а в ньому — на центральному місці — останки 40 чоловік, найімовірніше — християн, убитих разом зі святим мучеником. Тепер там стоїть головний вівтар базиліки, а неподалік є абатство св.Флоріана. Його заснували бенедиктинці, а після них там прийшли Латеранські регулярні каноніки.
Це єдиний знаний на ім’я «австрійський» мученик із початків християнства.