Свідчення подружжя Руслана й Лариси Кравців із Вінниці під час Дієцезіяльного паломництва родин.
Руслан Кравець роповів, як йому в житті допомагає «Рух Назаретанських Родин», де дорога до святості проходить через прості, буденні справи. Особливо цю допомогу він відчув, коли місяць тому внаслідок коронавірусної хвороби помер його батько і йому довелося стати «не тільки головою сім’ї, а головою сімейного роду».
«Я впевнений, — сказав пан Руслан, — що в команді св.Йосифа з’явився ще один учасник. Це — мій батько. А згадуючи, як змінилось його життя за останні 10-15 років, я щиро кажу: хочу щоб у нас із Ларисою було так само. Як “голова роду”, я вже встиг зрозуміти: я несу відповідальність за все, що відбувається в родині».
«Коли ми переживали дуже серйозну кризу, — розповіла його дружина п.Лариса, — я дуже багато молилась за навернення мого чоловіка. Але наші “заморожені конфлікти” почали вирішуватись, коли я почала молитися за своє навернення. А ще хочу поділитись ось чим: мені стало набагато легше бути слухняною своєму чоловікові, коли я усвідомила, що для нього Бог на першому місці. Через мого чоловіка Бог дає мені можливість відчути, що Він мене любить».
Пан Руслан повторив свідчення про заступництво св.Йосифа у вирішенні житлового питання, яким він ділився під час паломництва чоловіків 1 травня.