У вінницькій парафії Святого Духа стало традицією щороку вшановувати пам’ять архієпископа Петра Мальчука в річницю його переходу до Неба.
У 5-ту річницю завершення земного життя владики, 27 травня, яка припала на свято Ісуса Христа Верховного і Вічного Священника, поминальну св. Месу очолив ординарій Кам’янець–Подільської дієцезії єпископ Леон Дубравський.
«Мені Петро Мальчук запам’ятався, як духовна людина, як мудрий і розумний чоловік, котрий міг давати правильну оцінку тій чи іншій ситуації, з якою доводилось зіштовхуватись. Разом із тим він був життєрадісним, товариським. А головне — був добрим, милосердним, готовим прийти на допомогу завжди, коли бачив, що хтось цієї допомоги потребує», — поділився з CREDO єпископ Леон. Владика згадав приклад, коли святої пам’яті єпископ Станіслав Падевський не мав як добратися з Житомира до Вінниці, Петро Мальчук без зайвих розмов сів за кермо і його відвіз.
«Спочатку Бог вибрав його на монаха-францисканця, потім він став священником, далі — настоятелем кустодії Ордену Братів Менших в Україні, згодом — провінціалом. Адже це саме завдяки його зусиллям спільнота братів-францисканців в нашій країні була піднесена до рангу провінції. Далі Господь вибрав його на владику: спочатку він був єпископом-помічником Одесько-Сімферопольської дієцезії, потім, в сані архієпископа, очолив Київсько-Житомирську дієцезію. Таке його зростання на ієрархічних сходах вже само по собі говорить, щоб Бог обдарував його багатьма дарами», — розповів єпископ Леон.
Проголошуючи проповідь, владика Леон говорив, що по-людськи смерть завжди викликає жаль, але Бог знає кому, коли і яким чином ліпше відійти з цього світу.
«Віра готує нас до вічного, — сказав Його Преосвященство. — Ми не можемо собі уявити, що саме Господь приготував для нас у вічності, але завжди потрібно пам’ятати, що земне життя — це приготування до життя вічного. Для цього Бог дав нам Євхаристію, святі Таїнства, Церкву. Сьогоднішнє свято нагадує нам, яку роль відіграють священники, котрі Іменем Христа — Верховного і Вічного Священника — звершують Євхаристію, котрі від початку до завершення життя супроводжують людину, уділяючи їй таїнства. Не буде священників — не буде Євхаристії, а це найбільше що Бог нам дає. Сьогодні світ всіляко нищить авторитет священника. Тому нині, можливо, потрібно не стільки мучеництво, скільки свідчення дії Бога в нашому житті. Світ прагне прийняти те, що хтось нам накидає, а так не повинно бути. Не християни повинні пристосовуватись до світу, а світ повинен брати взірець з християн».
Проповідь єпископ-ординарій завершив словами: «Молитви, яким нас навчили в дитинстві, ми повинні передавати далі як естафету. І чи не тому, Бог вибрав Петра Мальчука, що духовність йому привили його батьки. Адже ті цінності, які привили батьки, людина несе далі у світ».
Після завершення Меси зібрані в храмі Святого Духа молились перед виставленими Пресвятими Дарами Лоретанською літанією до Божої Матері і молитвою до св. Йосифа.
Вшанування пам’яті архієпископа Петра Мальчука завершила молитва «Ангел Господній».
фінансово.
Щиро дякуємо!
