Є безліч причин захоплюватися святою Жанною д’Арк. Одна з них — це те, як вона ставилася до своїх ворогів.
Католицький письменник Луї де Воль описує, як вона їхала верхи на білому коні, розмахуючи прапором із зображеннями Ісуса та Марії, і кричала англійцям: «Ідіть додому, до своїх сімей, і Господь благословить вас!»
У 1931 році, в 500-ту річницю її смерті, англійський кардинал Борн, архієпископ Вестмінстерський, ушанував пам’ять святої Жанни д’Арк, відзначивши, що вона, хоч і боролася проти його країни, «ніколи не ненавиділа своїх ворогів, але бажала їм добра».
Хоча сама Жанна д’Арк не раз була поранена на полі бою: отримувала стрілу в груди, дивом переживала падіння з висоти і зазнавала інших ушкоджень, — вона сама ніколи навмисно не брала фізичної участі у битвах під час Столітньої війни між Англією і Францією. Серед істориків і досі точаться суперечки стосовно її ролі у війні: чи була вона справжнім воєначальником, чи радше символом натхнення; однак усі погоджуються з тим, що її особиста участь змінила хід війни для Франції.
Жанна д’Арк дуже щиро говорила правду своїм ворогам. Вона стикалася з протистоянням сміливо, проте з глибокою лагідністю.
Луї де Воль також описує, як вона плакала за загиблими солдатами обох зворожених армій після битви при Сен-Лу. Вона запитувала, чи змогли англійські вояки перед смертю послухати Месу і сповідатися.
З цієї причини свята Жанна завжди нагадує мені тих воїнів, що перебувають на передовій сучасного пролайф-руху. Якось я бачила, як один чоловік запропонував вагітній жінці, що входила до абортної клініки, всиновити її дитину, якщо вона дозволить їй народитися. Після його слів вона передумала робити аборт.
Герої, що прямують до святості, не втрачають з очей даної Богом людської гідності, присутньої у кожній особі — незалежно від того, по який бік їхньої особистої «лінії фронту» вона перебуває.
Недарма Жанна д’Арк — покровителька не лише Франції, а й усіх солдатів світу.
Свята Жанно, молися за нас!
Переклад CREDO за: Сара Робсдоттір, Aleteia