Лев XIV оприлюднив своє перше Апостольське повчання, або напоумлення, або ще адгортацію — «Dilexi te». Документ присвячений любові до бідних.
Принагідно можна обдумати важливу роль, яку відіграють папські повчання в житті Церкви. Це документи, які не так визначають доктрину, як запрошують до навернення серця. Що ж таке апостольське напоумлення і чому його варто знати?
Що таке Апостольська адгортація
Слово походить від латинського adhortatio, що означає «заохочення». Апостольське повчання — це папський документ, який належить до звичайного вчення Церкви. Це не законодавчий акт чи джерело догматичних визначень, а тип пастирського листа, в якому Папа заохочує вірних поглиблювати свою віру та виконувати конкретні дії. На відміну від енциклік чи апостольських конституцій, адгортації не запроваджують нових норм і не проголошують нового вчення. Вони мають пастирський характер — радше схожі на батьківську розмову між Папою та вірними, аніж на документ, виданий інституційною владою. У них Папа ділиться роздумами про життя Церкви, спираючись на Святе Письмо, традицію і досвід вірних. Це стосується також і «Dilexi te».
Місце адгортацій в ієрархії папських документів
В ієрархії папських документів напоумлення-адгортації посідають третє місце після апостольських конституцій та енциклік. Однак це не означає, що вони менш важливі. Вони містять автентичне папське вчення і є важливими духовними дороговказами для всієї Церкви.
Апостольська конституція — це документ найвищого рангу, часто юридичного або догматичного характеру. Енцикліка — це широкий богословський лист, зазвичай адресований усій Церкві. З іншого боку, адгортація має пастирський вимір: її мета — надихати, підбадьорювати і виховувати вірних.
Два типи повчань
Є два різні типи папських повчань. Насамперед це посинодальні апостольські повчання, які пишуться — що видно з назви — після конкретного Синоду єпископів і є його плодом. У цих напоумленнях Папа підсумовує найважливіші теми синоду й надає вказівки щодо дій для Церкви. Прикладами є «Familiaris consortio» (Йоан Павло II, 1981) про сім’ю, «Sacramentum caritatis» (Бенедикт XVI, 2007) про Євхаристію та «Christus vivit» (Франциск, 2019), звернені до молоді.
Другий тип — це несинодальні повчання, також відомі як загальні. Вони не пов’язані з синодами, а пишуться, коли Папа бажає звернути увагу на певну духовну чи соціальну тему. До цієї групи належать «Evangelii nuntiandi» Павла VI (1975) про євангелізацію та «Gaudete et exsultate» Папи Франциска (2018) про заклик до святості в повсякденному житті.
Зміст і мета
Папи пишуть свої повчання для вірних, щоб заохотити людей жити за Євангелієм у конкретних реаліях. У повчаннях Папа не створює нових вказівок, а радше вказує шляхи духовного зростання. Тому адгортації містять як богословські роздуми, так і цілком практичні поради.
Теми, що розглядаються в цих документах, включають євангелізацію, катехизацію, сімейне життя й покликання мирян, святість повсякденного життя та залучення молоді до Церкви. Таким чином, повчання служать мостом між доктриною Церкви та повсякденним життям вірних.
Повчання Лева XIV «Dilexi te»
Папа Лев XIV, у своїй першій адгортації «Dilexi te» («Я полюбив тебе») нагадує, що любов до бідних є серцем Євангелія. Святіший Отець закликає до оновленого духу милосердя, чутливості до людських страждань та до розпізнавання самого Христа в обличчях бідних. Цим він продовжує давню традицію папських документів, які поєднують молитву з діями.
Як і «Evangelii gaudium» Папи Франциска та «Caritas in Veritate» Бенедикта XVI, нова адгортація нагадує, що християнська любов — це не теорія, а вибір конкретних життєвих кроків.
Чому варто читати папські напоумлення?
В епоху коротких постингів і заголовків адгортації нагадують нам про цінність уважного слухання. Це тексти, які допомагають зупинитися й почути голос Церкви. Вони призначені не лише для теологів: кожен віруючий може знайти в них натхнення для щоденного життя Євангелієм. Як писав Папа Франциск у «Christus vivit»: «Христос живе, і Він хоче, щоб ви жили». Це речення відображає суть усіх папських наапоумлень — вони покликані вести нас до життя, сповненого віри, надії та любові.
Папські документи – три слова підсумку
Адгортація підбадьорює. Енцикліка навчає. Конституція встановлює. Усі три утворюють цілісну цілісність церковного вчення; але саме адгортації найчастіше стосуються нашого повсякденного життя. Вони є запрошенням до переміни і святості. Тож читаймо папські напоумлення! — це не просто документи, а листи, сповнені любові, надії та духовної мудрості. У них Папа, Наступник св.Петра, звертається до кожного з нас як батько, який бажає, щоб ми усім серцем жили Христовим Євангелієм.
Переклад CREDO за: Томаш Ровінський, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
