У «Dilexi te», першому Апостольському напоумленні Папи Лева XIV, понтифік значною мірою спирається на слова й дії святих, щоби спонукати читачів задуматися про ставлення до бідних та упосліджених.
Ось п’ять цитат святих, на які варто звернути особливу увагу:
1.Святий Павло про склад ранньої Церкви
«Погляньте, брати, на звання ваше: не багато мудрих тілом, не багато сильних, не багато благородних» (1Кор 1,26).

Перші християни були переважно бідними і не мали знатного походження. Незважаючи на це, вони чітко усвідомлювали необхідність дбати про тих, хто найбільше цього потребує.
«Важливо, що першим учнем, який засвідчив свою віру в Христа аж до пролиття крові, був Стефан, який належав до цієї групи. У ньому поєднуються свідчення турботи про бідних та мучеництва», — пише Папа Лев XIV.
2.Святий Лаврентій (і святий Амвросій) про справжні скарби Церкви
«Наступного дня він [Лаврентій] привів із собою бідних. Коли його спитали, де ж обіцяні скарби, він вказав на бідних, кажучи: “Ось скарби Церкви”».

«Римська влада змушувала святого Лаврентія віддати скарби Церкви, — пише Папа. — Замість того, щоб віддати золото, витвори мистецтва чи щось інше, що традиційно вважається цінним, святий Лаврентій (за свідченням святого Амвросія) привів бідних членів Церкви».
Переповідаючи цю подію, Амвросій зауважив: «Які скарби може мати Ісус, цінніші за ті, в яких Він любить себе виявляти?» Папа також процитував гостре зауваження Амвросія: «Те, що ви даєте бідним, не ваша власність, а їхня. Чому ж ви привласнюєте те, що було дано для загального користування?»
3.Святий Йоан Золотоустий про те, як поклонятися Богові
«Ви хочете шанувати тіло Христове? Не дозволяйте, щоб Його зневажали у Його членах, тобто у бідних, які не мають одежі, щоб прикритися. Не вшановуйте Тіло Христове тут, у церкві, шовковими тканинами, тоді як зовні ви нехтуєте Ним, коли Воно страждає від холоду та наготи… [Тіло Христове на вівтарі] потребує не плаща, але чистих душ; тоді як те, що зовні, потребує великої турботи. Тож навчімося думати про Христа і шанувати Його так, як Він бажає. Бо найприємніша шана, яку ми можемо віддати тому, кого хочемо шанувати, — це робити те, чого Він сам бажає, а не те, що ми задумали… Тож і ви віддайте Йому шану, як Він наказав, і нехай бідні користуються вашим багатством. Богу потрібні не золоті посудини, а золоті душі».

Святий Йоан Золотоустий, один зі східних отців, був архієпископом Константинополя наприкінці IV і на початку V століття і, як пише Папа Лев, «можливо, найпалкішим проповідником соціальної справедливості» серед своїх сучасників.
«Він проповідував, що коли вірні не зустрінуть Христа у бідних, які стоять біля дверей, вони не зможуть поклонятися Йому навіть біля вівтаря», — пише Папа Лев.
Інші цитати святого Йоана Золотоуста, які містяться у «Dilexi te»:
- «Яка користь Христу з того, що жертовний стіл буде повний золотого посуду, а сам Він помре від голоду в особі бідних? Спершу нагодуйте голодних, а лише потім прикрашайте вівтар тим, що залишилося».
- «Холодно, а бідний чоловік лежить у лахмітті, вмирає, замерзає, тремтить. Його вид і одяг мали би вас зворушити; ви ж, червонощокі й п’яні, минаєте його. Як ви можете очікувати, що Бог позбавить вас нещастя?… Ви часто прикрашаєте різноманітним позолоченим вбранням бездушний труп, який вже не розуміє цих почестей. Однак ви зневажаєте того, кому боляче, кого розривають, хто мучиться від голоду й холоду».
4.Святий Августин про милосердя до інших
«Спостерігаючи за своїми братами та сестрами, ви знаєте, чи потребують вони чогось, але якщо Христос живе у вас, будьте милосердними і до чужинців».

Папа Лев XIV продовжив своє покликання до священства в ордені августинців. У «Dilexi te» він спирається на мудрість святого Августина, вказуючи приклад того, як християни мають ставитися не лише до своїх друзів, а й до незнайомців.
5.Святий Бенедикт Нурсійський про гостинність до кожного
«Бідних і паломників слід приймати з усією турботою та гостинністю, бо саме у них ми приймаємо Христа».

Папа Лев похвалив святого Бенедикта Нурсійського за його Устав, який став основою європейської чернечої духовності: усіх слід приймати гостинно.
«Це не просто слова: століттями бенедиктинські монастирі давали притулок удовам, покинутим дітям, паломникам і жебракам, — пише Папа Лев. — Цей менталітет зберігається й донині, як знак Церкви, що відчиняє свої двері, приймає без прохання і зцілює, нічого не вимагаючи натомість».