У зв’язку з дуже різнорідними реакціями на motu proprio «Traditionis custodes» Папи Франциска журналістка порталу Crux роздобула квестіонарій — 9 запитань, що минулого були розіслані Конгрегацією віровчення у справі так званої Тридентської Меси.
Інес Сан Мартін нагадує: Франциск аргументував своє рішення обмежити латинську Месу тим, що реформа Бенедикта XVI стала джерелом поділів і нею скористалися католики, які ставлять під сумнів Другий Ватиканський Собор. Окрім цього, Святіший Отець послався на широкі консультації з єпископами цілого світу.
Портал Crux роздобув копію квестіонарію Конгрегації віровчення, що називався «Консультації з єпископами щодо застосування motu proprio Summorum Pontificum». Цей документ містить дев’ять запитань.
1.Яка ситуація у дієцезії Вашої Екселенції стосовно надзвичайної форми Римського обряду?
2.Якщо там практикується надзвичайна форма, то чи відповідає вона справжній душпастирській потребі а чи її промує один священник?
3.Чи, на думку Отця-Єпископа, є позитивні чи негативні аспекти застосування надзвичайної форми?
4.Чи вшановуються норми та умови, встановлені документом «Summorum Pontificum»?
5.Чи не здається Отцю-Єпископу, що в його дієцезії звичайна форма перейняла елементи надзвичайної?
6.Чи для відправи Святої Меси Отець-Єпископ використовує Месал, промульгований папою Йоаном ХХІІІ у 1962 році?
7.Чи, окрім целебрації Святої Меси у надзвичайній формі, є ще інші целебрації (наприклад, хрещення, миропомазання, шлюб, сповідь, помазання хворих, свячення, Божественний Офіцій, Велике Тридення, обряди похорону) за літургійними книгами до Другого Ватиканського Собору?
8.Чи motu proprio «Summorum Pontificum» справило вплив на життя духовних семінарій (дієцезіяльної семінарії) та інших домів формації?
9.Через 13 років після motu proprio «Summorum Pontificum»: яка думка Отця-Єпископа стосовно надзвичайної форми Римського обряду?
Після консультацій із близько 20-ма єпископами п’яти континентів портал Crux установив, що кожна Конференція єпископів отримала квестіонарій і сама вирішувала, як саме його виконати. У деяких країнах, таких як Чилі, його отримали архієпископи, а не всі єпископи. У сусідній Аргентині кожний єпископ отримав квестіонарій, але багато хто не відповів на нього, оскільки на їхніх територіях немає значущої кількості священників та вірних, які тримаються Тридентської Меси.
У Сполучених Штатах квестіонарій був висланий до кожного єпископа, але щонайменше один «не пригадує», щоб його отримав, а якщо отримав, то не відповів на нього. В Австралії його отримала кожна дієцезія, але у Європі й Африці поширення виглядає більш нерівномірним.
Досі Ватикан не сказав точно, скільки єпископів по всьому світу насправді отримали квестіонарій і скільки з цього числа єпископів вирішили дати на нього відповідь.