Біблійні роздуми

Хай би що трапилось — треба жити!

23 Серпня 2021, 18:48 928

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 24 серпня

Якою владою ти це чиниш? Як часто ми відчуваємо знеохочення присвятити своє життя добру родини, коли вона розпадається. Добру сина, що пішов лихою дорогою. Повазі до інших, коли нема нікого, хто б за мене заступився чи підтримав. Здоровому способу життя та плеканню внутрішньої молодості, коли поставлено діагноз рак. Планування спільного життя з кимось, хто сьогодні-завтра піде геть чи помре. Знеохотитися, бути деморалізованим, упасти на землю, бажати померти чи навіть позбавити себе життя — щоби це відчувати, не треба сильно старатися, багато людей і не старається. Але варто дивитися вперед. Як це зробити? Щоби дивитися в майбутнє, треба добре пізнати своє минуле і залишатися на ногах зараз. Минулий час нашого життя ніколи й для нікого не складається лише з болю й смутку. Навіть посеред океану смутку є іскра радості. Вона запалює наш дух, просвітлює наше серце, змушує задуматися над способами, як повторити цей момент. Він можливий, він уже стався стільки раз протягом нашого життя. А ця іскра виринула, щоби нам про це нагадати. Міцно стояти на ногах в сьогоденні — це означає, що жити маємо сьогодні, не завтра, не вчора. Ми обов’язково маємо жити, готувати їсти, одягатися, прикрашатися, виходити, зустрічати інших, працювати, радіти й плакати. В кожній ситуації — жити. І тоді майбутнє не видаватиметься таким далеким, таким неосяжним, таким важким для планування. Господь дає нам обіцянку, кажучи: якщо вчора ти був нещасливий, якщо сьогодні плачеш, то завтра будеш повний радості. Він показує нам шлях нашої подорожі, дорогу, викладену любов’ю: інших людей до нас і навпаки. Але я вже стільки любив — тепер хотілося б, щоби хтось полюбив і мене! Як часто ми це казали, як часто ми відчували себе самотніми та покинутими усіма. Але єдиний правильний шлях — продовжувати любити, навіть тих, хто не бажає нам добра, хто нехтує нами. Раніше чи пізніше мир повернеться в наше серце. Рано чи пізно ми знайдемо когось, хто нас любить та поважає. Просімо у Господа благодаті проживати вповні кожну мить нашого життя, довіряти Його любові, яка залишається назавжди вірною.


Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: