Роздуми над Словом Божим на понеділок ХХ звичайного тижня, рік І
Тож і почали сини Ізрáїля чинити, що Господеві було не довподоби, й служити Ваалові. Покинули вони Господа, Бога батьків їхніх, що вивів їх з Єгипту, й стали ходити за іншими богами, богами народів, що жили навкруги них, і стали поклонятися їм та тим гнівити Господа. Покинули вони Господа й почали служити Ваалові та Астарті. Тому й запалав гнів Господній на Ізрáїля, і віддав він їх у руки грабіжникам, що грабували їх, і віддав їх у руки ворогам їхнім навкруги, так що вони не здолали більше устояти перед своїми ворогами. Куди вони не виступали, рука Господня була проти них, їм на нещастя, як Господь був сказав і як Господь був присягавсь їм. І стало їм вельми скрутно. І настановив тоді Господь суддів, що рятували їх з рук їхніх грабіжників. Тільки ж бо вони й суддів своїх не слухали, а блудували за чужими богами й поклонялися їм. Притьмом звернули з дороги, що нею ходили батьки їхні, слухаючи заповідей Господніх, — не так вони чинили. Коли Господь настановляв їм суддів, то Господь був із суддею і рятував їх із рук ворогів їхніх, поки жив на світі суддя, бо милосердився Господь над їхніми стогонами, що завдавали їм напасники та гнобителі їхні. Як же вмирав суддя, то вони знову витворяли ще гірше, ніж батьки їхні, ходивши слідами за іншими богами, щоб їм служити та й їм поклонятися. Нічого не позбулися з їхніх поганих вчинків, ані з їхньої упертої поведінки.
Суд 2,11–19
Сьогоднішнє перше читання може збентежити нас образом Бога, Котрий являє Свій гнів через відступництво вибраного народу. Але цей же текст описує, як Господь знову і знову «милосердився над стогонами» невірних людей (Суд 2, 18). Тобто, Святе Письмо показує нам Бога справедливого і милосердного водночас. Він карає і прощає з любові, насамперед, для духовного добра Свого народу. Це показує, що Господь наполегливо прагне залучити людей до таких взаємин із Ним, які би будувались на вірі та любові. У цьому контексті подивімося на історію Ізрáїлю за часів Суддів.
Після того, як Бог урятував ізраїльтян з єгипетського рабства, Він привів їх до Ханаану й допоміг перемогти всіх ворогів. Господь завжди намагався захищати вибраний народ і допомагав йому вкоренитися на землі, яку Він їм дав. Крім того, Він закликав будувати взаємини довіри та любові. І тут розпочалися проблеми.
Ізраїльтяни часто сходили зі шляху віри та переставали слухатися Господа. Тоді вони відчували наслідки своїх вчинків: втрачали близькість із Богом, розсудливість та мудрість в учинках, потрапляли в халепу — і аж тоді починали взивати до Бога. Звернімо увагу, як реагував Господь: «Та Він ізглянувся над їхньою бідою, коли почув був їхні благання» (Пс 106(105), 44). Бог прощав їх. Цей контраст між нашою людською схильністю до гріха й безмежністю Божого милосердя вражає та сповнює вдячністю. Господь занадто любить нас, щоб дозволити гріху панувати в житті. Він послав Свого Сина, щоб кожен, хто вірить у Нього, серцем відчув зв’язок, якого Бог завжди прагнув для нас.
Але для цього ми, як і ізраїльтяни, маємо шанувати Господа й залишати Йому перше місце у своєму житті. Шукати Його в молитві та поклонінні, довіряти Йому свої проблеми й успіхи. Коли ж ми виявимо невірність, пам’ятаймо, що Бог завжди вірний і готовий відновити наші взаємини. Якщо відчуваєш, що чинив опір Господу, покайся невідкладно і скажи Йому, що хочеш продовжити й поглибити свої стосунки з Ним.
«Всемогутній Боже, дякую, що покликав мене до тісних взаємин із Тобою. Допоможи мені зростати у вірності, щирості й любові до Тебе».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на канал «Слово між нами» у Telegram та приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
