Ви можете не знати на нього відповіді у цей момент. Але вона — ключова для прийняття рішень і пошуків сенсу.
«Чому я тут?»
Я не запитую: «Чому саме зараз ви читаєте цю статтю?» Швидше, ставлю справді велике запитання: «Чому ви тут, на землі?» Або, більш вишукано: «Яка ваша місія?»
Не хвилюйтеся, на вашому місці я теж не зміг би відразу чітко відповісти. Я б захлинувся цим запитанням, а потім цинічно закотив би очі.
Зверніть увагу, кожна велика фірма має якусь задекларовану місію, але більшість із них не виконує її. Вони можуть говорити про ставлення до людей із повагою, але їхні працівники почуватимуться при цьому більш експлуатованими, ніж шанованими.
Навіть якщо ви втомлені корпоративними деклараціями місії — стримайте, будь ласка, свій цинізм так надовго, щоб я (а зі мною Аристотель і Папа Франциск) міг представити аргументи на користь особистого відчуття місії.
Аристотель бачив це просто:
«Якщо ми, як лучники, маємо ціль, в яку хочемо влучити, то дуже ймовірно, що потрапимо у відповідну точку».
Розгляньмо безглуздий приклад: уявіть, що ви збираєтеся разом із сім’єю у відпустку, сідаєте в машину і рушаєте… не вирішивши, куди хочете їхати. Абсурдно, правда? Відсутність мети = низька ймовірність успіху.
Якщо порада Аристотеля здається такою очевидною у справах земних (вирішити, куди поїхати у відпустку), то чому ми ігноруємо її у глибших питаннях (куди іти у житті)? Якщо ми зможемо сформулювати місію і періодично оцінювати, як ми з нею справляємося, то маємо набагато більші шанси «влучити в ціль», тобто шанси на життя, яким можемо пишатися.
Зрозуміло, що більшості з нас так ніколи й не вдається сформулювати місію: надто страшно і складно, щоб про це думати. По-перше, ми виконуємо в житті різні ролі: можемо жити в подружжі, мати дітей, бути віруючими і членами різних спільнот, а також займатися професійною кар’єрою. Відомо, що наша місія не може бути зведена до будь-якої з цих ролей; але як тоді знайти місію, яка вмістить їх усі?
Більше того, можна зараз мати одну роботу, а за три роки — іншу. Можна бути зараз самотнім, за кілька років батьком, а ще за кілька — пенсіонером із порожнім домом. Чи моя життєва місія має змінюватися щоразу, коли змінюються обставини?
На щастя, Папа Франциск зробив нам послугу, запропонувавши просте й чітке вирішення проблеми роздумів щодо власної місії. В «Gaudete et еxsultate» він пише:
«Оскільки неможливо зрозуміти Христа без Царства, яке Він приніс, — ваша місія нерозривно пов’язана з будуванням цього Царства (…). Ваше ототожнення з Христом і Його бажаннями тягне за собою зобов’язання будувати разом із Ним Царство любові, справедливості й миру для всіх» (Gaudete et еxsultate, 25).
Вислів «Боже Царство» з’являється в Євангеліях багато разів, але його значення для більшості з нас неясне. Ми знаємо, що воно не означає буквально царства, в якому Христос сидить на троні, як у штаб-квартирі ООН.
Отже, що таке Боже Царство? Святіший Отець також перекладає цей вислів мовою конкретики, а також наголошує на нашій супутній ролі. Наша місія на землі — це допомогти будувати суспільство, царство, яке щораз більше характеризуватимуть «любов, справедливість і загальний мир».
Ця місія достатньо тривала, щоб супроводжувати все життя, і достатньо гнучка, щоб відповідати всім ролям, які ми відіграємо. Ми можемо бути чесними і чинити справедливо, наприклад, у сімейному житті, на роботі, в наших спільнотах і навіть під час виконання щоденних справ. Можемо виявляти милосердя й любов іншим, незалежно від того, молоді ми чи старі. По суті, кожна щоденна зустріч — це нагода для виконання місії.
Або невиконання місії. Ви пам’ятаєте мій попередній «плач» про фірми, які не роблять те, що декларують? Це може статися і з нами. Якщо перший ключовий крок — це формулювання життєвої місії, то другий — жити цією місією і щодня підсумовувати, як це нам вдається.
Цей підсумок може бути простим: достатньо кілька хвилин щовечора, щоб проаналізувати день. Варто пригадати свої зустрічі й замислитися, чи ми поширювали мир і любов нашими діями, чи нам не вдалося цього зробити. Практикуючи цю звичку тривалий час і вдосконалюючись із плином часу, ми дедалі краще досягатимемо своєї мети в житті (використовуючи формулу Аристотеля).
Чому я тут? Не дозволяйте цьому запитанню вас злякати. Від сьогодні ви можете просто сказати: «Я тут, щоб іти разом з Ісусом до люблячого, справедливого і наповненого миром світу. Для цього я тут. І я збираюся робити це щодня в моїй сім’ї, в моїй спільноті й на роботі».
Переклад CREDO за:Кріс Лоуні, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
