Роздуми над Божим Словом на четвер ХХІІІ Звичайного тижня, рік І
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Вам, хто слухає, кажу: Любіть ворогів ваших; добро робіть тим, які ненавидять вас; благословляйте тих, які проклинають вас; моліться за тих, які кривдять вас. Тому, хто б’є тебе по щоці, підстав і другу, а від того, хто забирає в тебе одяг, не борони і сорочки. Кожному, хто просить у тебе, — дай, а від того, хто забирає, — не домагайся. Як хочете, щоб чинили вам люди, — чиніть і ви їм так само. А коли любите тих, хто любить вас, то яка вам благодать? Адже й грішники люблять тих, які їх люблять. І коли добро чините тим, хто вам робить добро, яка вам благодать? Адже й грішники те саме чинять. Коли позичаєте тим, від яких сподіваєтесь одержати, яка вам благодать? Грішники також позичають грішникам, щоб одержати стільки ж. Тож любіть ворогів ваших, робіть добро, позичайте, нічого не очікуючи, — і буде вам велика нагорода: ви будете синами Всевишнього, тому що Він є добрий і до невдячних, і до злих. Будьте милосердними, як і Отець ваш милосердний. Також не судіть — і не будете осуджені; не осуджуйте, щоб не бути осудженими. Прощайте — і проститься вам; давайте — і дасться вам; міру добру, натоптану, струснуту й переповнену дадуть вам у поділ. Бо якою мірою ви міряєте, такою ж відміряється вам».
Лк 6, 27-38
Бог є любов. Бог співчуває. Бог — наш небесний Батько і хоче для нас лише добра. Усвідомлення того, Хто такий Господь, може бути чудовим джерелом радості й надії, якщо про це пам’ятати. До того ж Він, як будь-який добрий земний батько, хоче зробити нас щасливими. А це означає, що Він хоче навчити нас жити любов’ю. Часом ми радо йдемо за Ним і намагаємося бути якомога більш люблячими, добрими та щедрими. Кожен із нас міг би згадати чимало своїх «ближніх», яких любимо та яким із радістю чинимо добро.
Але як бути з ворогами? Або, ще гірше, що робити з тими «ближніми», хто тебе сильно образив чи зрадив? Більшість із нас, імовірно, намагаються ігнорувати таких людей або не думати про них і про ту ситуацію. Така лінія поведінки призводить до «закам’яніння серця», і тоді воно стає нездатним любити. Це, своєю чергою, поступово, але невблаганно, робить нас дедалі більше нещасними. Тому Бог хоче врятувати нас від такого майбутнього.
І Його пропозиція — логічна й парадоксальна водночас. Він каже: «Я хочу, щоб ти підійшов до цієї людини та сердечно привітався з нею. Я люблю цю людину так само глибоко і милосердно, як і тебе. Чи зможеш ти поділитися з нею Моєю любов’ю?» Це виклик, передусім для нашого егоїзму. Але саме це мав на увазі Ісус, коли заповідав нам любити ворогів. Він хоче, щоб наші серця сповнила любов, така ж безумовна, як і Його любов. Ось що зробить нас «дітьми Всевишнього» у прямому розумінні цього слова (Лк 6, 35).
Можливо, ти знаєш, про кого йдеться, коли читаєш ці слова. Бог запрошує полюбити цю людину Його любов’ю. Уяви, що ви двоє стоїте перед Ним. Усе, що тобі потрібно, це попросити в Господа благодаті пробачити, прийняти і полюбити цю людину. Якщо ти не можеш такого навіть уявити, то попроси Ісуса допомогти і будь терплячим до себе у спробах зробити крок до примирення та любові.
«Отче, дякую Тобі за те, що любиш кожного з нас повною мірою. Допоможи мені жити Твоєю любов’ю та ділитися нею з усіма».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
