«Ми разом відновимо повалений хрест, а сумління зловмисника я доручаю Богу, щоб його осяяв, схилив до покути і зробив здатним чинити добро», — підсумував католицький єпископ у листі до православного ієрарха.
«Виконавець цього вчинку завдав найбільшої шкоди власній гідності, бо ж підніс руку на хрест, який є святістю і для православних, і для католиків. А для людей доброї волі — символом євангелізації, вартим великої пошани», — написав хорватський католицький єпископ Антун Шкворчевіч у листі до свого православного брата у єпископстві Йована. Що стало приводом до такого листа?
Повалений хрест
Для о.Деяна Шарича, який від липні ц.р. виконує обов’язки настоятеля церкви св.Георгія в Пожезі у Славонії (східна Хорватія), той недільний ранок міг бути подібним до інших святкових днів. Зазвичай він уранці служить Божественну Літургію в своїй парафії, куди приходять вірні не тільки з майже 19-тисячного містечка, але й поблизьких місцевостей.
У цьому регіоні переважають католики, а саме місто стоїть на терені римо-католицької дієцезії Пожеги і православної Пакрачко-Славонської єпархії, що належить Сербській Православній Церкві.
Неділя 12 вересня, однак стала болісним досвідом для всієї парафіяльної спільноти. Священник і вірні, прийшовши на Євхаристію, побачили, що хтось сплюндрував великий мармуровий хрест.
Він раніше стояв на постаменті просто обік церкви. Його відірвали від основи, зламали у двох місцях, біля перетину балок, і кинули обік.
Вандалізм чи акт ненависті?
Хрест стояв на обгородженій території, яка належить парафії, отож зловмисникам треба було насамперед здолати металеву огорожу, всаджену в бетонну основу. Сплюндрування хреста сталося вночі з суботи на неділю, бо в суботу, і після ранкової літургії, і після вечірнього молебню, хрест іще стояв. Форма понищення і зламів хреста однозначно вказує, що за цим стоїть людський учинок.
Поліція поки що не може назвати злочинців. Церква не має камер спостереження, просто огорожу на ніч замикають. На сьогодні є дві гіпотези.
Це може бути бездумний вандалізм тих, хто вночі з суботи на неділю перебував під впливом дурманних речовин. Або ж цей вчинок мотивований ненавистю до православних і задавненими спорами між сербами і хорватами. Славонія на початку 1990-х була ареною війни між цими народами, коли Югославія розпадалася.
Католики і православні
Настоятель парафії зізнався в розмові з журналістами, що воліє попри все вірити у перший зі згаданих сценаріїв. І в те, що злочинцем може виявитися одна людина, наприклад, у нетверезому стані. Бо, попри болісну історію, католицькі та православні мешканці Пожеги стараються жити в мирі.
На думку о.Шарича, жодному нормальному мешканцю Пожеги не спало би на думку нищити хрест біля церкви, до якої ходять його сусіди. Святотатський учинок засудили також місцевий мер та численні мешканці у своїх соцмережах.
Відновимо його разом
Знаменним чином відреагував на цю тривожну подію місцевий римо-католицький ординарій, єпископ Антун Шкворчевич. Того ж дня на сайті дієцезії було опубліковано лист ієрарха до його православного колеги, єпископа Йована Чулібрка, знаного у Славонії своєю екуменічною спрямованістю.
Католицький ієрарх висловив уболівання з приводу агресивної атаки, вказуючи, що зловмисники принизили не тих, кого, можливо, мали замір образити, а самих себе та власну гідність.
Однак лист єпископа Антуна був не виключно словами ввічливості. Ординарій заявив, що особисто візьме участь у реконструкції або виготовленні нового хреста для православної парафії. «Ми разом відновимо понищений хрест, а сумління злочинця я доручаю Богу, нехай його освітить, схилить до покути і зробить здатним чинити добро», — підсумував католицький єпископ.
Переклад CREDO за: Лукаш Кобешко, Aleteia
Фото: Pozega.eu