Роздуми над Божим Словом на понеділок ХХVІІ Звичайного тижня, рік І
Того часу один законник підвівся і сказав, випробовуючи Ісуса: «Учителю, що маю зробити, аби осягнути вічне життя?» Він же відповів йому: «Що в Законі написано? Як читаєш?» Той у відповідь сказав: «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всією думкою своєю, і ближнього свого, як самого себе». Сказав же йому: «Правильно ти відповів. Роби це — і житимеш!» А той, бажаючи виправдати себе, запитав Ісуса: «А хто є моїм ближнім?» У відповідь Ісус промовив: «Один чоловік ішов із Єрусалима в Єрихон і потрапив до рук розбійників, які його пограбували й завдали йому ран, та відійшли, залишивши його ледь живим. Та випадково тією дорогою проходив один священник і, побачивши його, обминув; так само і левит, прийшовши на те місце, поглянув — і оминув. А якийсь самарянин, проходячи, підійшов до нього і, побачивши, змилосердився. Він підійшов, перев’язав його рани, поливши на них олії та вина, посадив його на худобину, привіз до постоялого двору й подбав про нього. А другого дня, вийняв два динарії, дав власникові господи та сказав: “Подбай про нього, а якщо більше витратиш, то віддам тобі, коли повертатимуся”. Кого з цих трьох ти вважаєш ближнім тому, який попався розбійникам?» Він відповів: «Того, хто змилосердився над ним!» Тож сказав йому Ісус: «Іди і ти чини так само».
Лк 10, 25–37
Спочатку все йшло ніби добре: законовчитель правильно визначив найбільші заповіді (любити Бога всім своїм єством та ближнього, як самого себе) та дістав схвалення Ісуса. Але цього йому виявилося замало. Святий Лука каже, що цей знавець закону захотів «себе самого виправдати» (Лк 10, 29). Він бажав отримати конкретний перелік «ближніх», яких зобов’язаний любити, щоби так трохи полегшити для себе Закон та звільнитися від будь-яких зобов’язань перед нужденними — або не дуже привабливими сусідами і знайомими. Замість відповіді Христос розповів притчу, яка показала, що Божа заповідь любові не має меж. Любити ближнього — це проявляти турботу навіть до незнайомої людини; більше того, допомогти тому, кого вважаєш своїм ворогом. Любити ближнього — це поставити вище за свої власні інтереси того, хто з якихось причин опинився на «узбіччі» й потребує допомоги.
Імовірно, відповідь Ісуса розчарувала книжника. Але не поспішаймо засуджувати його, адже всі ми також схильні шукати «допустимий мінімум» у виконанні Божих законів, прагнучи зменшити «ціну» заповідей для себе та створюючи зону комфорту для власного егоїзму. Як же нам тоді виконати заповідь любові? Як стати добрими самарянами?
Спочатку варто подивитись на своїх найближчих. Може, поряд є люди, що потребують негайної допомоги? Навіть якщо вони нудні чи непривабливі. Це може бути дуже нелегко, навіть майже неможливо. У такому разі згадай, що Святий Дух завжди поруч! Він готовий відкрити твоє серце, примножити твою любов і допомогти тобі ділитися нею з іншими.
«Господи Ісусе, навчи мене любити людей так, як Ти їх любиш».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
