Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 17 жовтня
Ісус не дуже ввічливий у цьому уривку. Він так грубо потрактував цю жінку не тому, що вона ханаанянка, тобто походить із язичницьких земель, в яких гріх становить стиль життя. Вона звертається до Господа, щоби задовольнити свою особисту потребу.
Ісусові не подобається така постановка питання. Ось чому Він не надто ввічливий з цією жінкою, яка хоче наблизитися до Нього, лише щоби отримати бажане.
Якщо добре подумати, ми всі поводимося, як ця жінка. Живемо, як нам заманеться, а гріх є здебільшого щоденною нормою, ми геть не переймаємося тим, що робимо. Ми не дорікаємо собі, якщо не вдасться освятити святковий день, прийняти Святі Таїнства в дусі щирої зустрічі з Христом або взагалі жити, як Бог заповідав. Але потім, якщо виникає якась потреба, ми одразу ж біжимо до Нього. Господу не надто до вподоби, щоби Його використовували, як автомат з цукерками: захотілося, вкинув монетку, натиснув на кнопку і отримав цукерку. Зазвичай така поведінка зіпсованої дитини не приводить нас до кращого розуміння, чому Бог ставить нас у певні важкі ситуації чи дозволяє нам пережити важкі випробування.
Такою жінкою, що йде напролом до Ісуса, голосно вимагаючи її вислухати, є ми, коли використовуємо Бога як магічну силу, що має чарівним чином вирішити всі наші проблеми та задовольнити наші капризи… Але Ісус інколи гостро звертає нам увагу, що так це не працює. Жити по-християнськи — це інший тип поведінки. Христос відповідає жінці, що хліб (алюзія до євхаристійного Хліба, тобто самого Христа) недобре кидати щенятам. Це натяк на бездомних тварин, які не прагнуть нічого іншого, як тільки задовольнити власні потреби, не завдаючи собі труду зрозуміти, звідки той хліб береться.
Переламний момент у цьому євангельському уривку трапляється тоді, коли жінка “навертає” самого Ісуса, кажучи: Але й щенята їдять кришки, що падають зо столу в панів їхніх. Інакше кажучи: невіруючі також мають потребу жити і можуть віднайти своє синівство, якщо Отець проявить свою батьківську турботу і дасть їм їсти. Якщо Він заопікується ними, дасть їм відчути, що вони люблені. Ісус знає, що Він прийшов не до справедливих, а до грішників, щоби ті навернулися й мали життя. Він вислухав цю жінку, тому що вона зрозуміла всю велич Божого серця. Було б добре, щоби описана ситуація схилила нас до роздумів. Наскільки глибоко й особисто я живу власною вірою, не оглядаючись на досвід інших і не порівнюючи себе з ними?
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
