Літургійний календар жовтня — щедрий на спомини великих святих.
Колись, перебуваючи на місіонерській школі — а вона була міжнародною і міжконфесійною, — я була вражена ставленням латишів і литовців до свого імені. При знайомстві вони не просто називали своє ім’я, а й пояснювали його походження і значення; розповідали також, що писали колись у школі твір на цю тему.
Таке поважне ставлення до цього предмету для мене, людини, що виросла в СРСР, було щонайменше незвичним. Адже радянська тоталітарна система намагаючись винищити все, що було пов’язане з Богом, вірою, Церквою, знищила також і традицію називати дітей при хрещенні іменами святих, а тим більше — вшановувати своїх небесних покровителів будь-яким чином. Та й саме хрещення було ледь не злочином: той, хто наважувався похрестити дитину чи охреститися сам, уже в дорослому віці, наражався щонайменше на цілком реальний ризик втратити роботу, а знайти наступну було майже неможливо — хіба що двірником. Тому люди радянські й пострадянські, за новою звичкою тоталітарної імперії, стали називати своїх дітей за принципом «бо мені подобається», «бо модно», «на честь когось із родичів чи знаменитостей», або просто — «бо це оригінально і такого ні в кого немає».
На щастя, за часів незалежності віра і Церква в Україні відродилися, а з ними повернулася і християнська традиція називати дитину на честь святого, чий спомин у літургійному календарі припадає на дату, близьку до дня її народження. Цей святий (або святі) стає покровителем людини на все життя, а також прикладом для наслідування на особистому шляху до святості. Тому ім’я має насправді велике значення, і ним варто пишатися. Це не просто якась назва для того, щоб відрізнити одну дитину від іншої, або щоб вона відгукувалася на твій голос.
У юдейській традиції — що видно з багатьох текстів Старого Завіту — сам акт надання імені був формою молитви, а ім’я відображало суть того, ким мала стати конкретна дитина.
Читайте також: Як добре вибрати ім’я для дитини?
Літургійний календар жовтня — щедрий на спомини великих святих. Отже, пропонуємо кілька імен для вашої дитини, якщо вона народилася в жовтні.
1.Тереза
У жовтні Церква згадує двох великих святих кармеліток із таким іменем.
Розпочинає цей місяць — 1 жовтня — св. Тереза від Дитятка Ісуса і Пресвятого Обличчя (Тереза Мартен, 1873-1897), або Тереза з Лізьє. Також її називають Малою Терезою — не лише для того, щоб не переплутати її зі св. Терезою Великою (Авільською), а насамперед тому, що ця виняткова свята знайшла свій, так званий «малий шлях», до Неба. Свята Тереза стверджувала, що кожна людина, навіть якнайбільш недосконала, може досягти святості «маленьким шляхом». Це не шлях великих досягнень і публічних діянь, таких як мучеництво, місіонерство тощо, а шлях, доступний для всіх: малий шлях довіри й повної відданості Божій благодаті та милосердю. Цей шлях не такий простий, як може здаватися; він радикальний і вимогливий, бо таким завжди є Євангеліє.
Свята Тереза з Лізьє прожила всього 24 роки, але стала Вчителькою Церкви — однією з чотирьох жінок, удостоєних цього титулу.
Тереза мріяла бути місіонеркою, і попри те, що вона ніколи не виходила за стіни монастиря, Церква визнала її покровителькою місій.
Інша велика свята жовтня — Тереза де Сепеда-і-Аумада, більше відома як св. Тереза від Ісуса, св. Тереза Авільська або Тереза Велика. Церква згадує її 15 жовтня. Жінка з міцним характером, іспанським темпераментом та оригінальним почуттям гумору; містичка, яка прожила понад 20 років зі стигматами на серці, реформаторка, одна з найосвіченіших жінок свого часу; перша, визнана Вчителькою Церкви.
Тереза Авільська народилася 28 березня 1515 р. (померла 4 жовтня 1583 р.) в Іспанії. Вступивши у 20-річному віці до монастиря, Тереза в 42 роки пережила глибоке внутрішнє навернення, результатом чого, зокрема, стала реформа Кармелітського Ордену, ідеалом якої була добровільна бідність. Реформу ордену вона здійснила разом зі св. Йоаном від Хреста. Нова орденська гілка дістала назву «Босі Кармеліти». 1622 р. Терезу Велику канонізував папа Григорій XV.
Ім’я «Тереза» має безліч варіантів походження, але більшість із них стосується грецького кореня «терезіс», що означає «охорона» (можливо, тому ім’я «Тереза» іноді перекладають як «захисниця» або «мисливиця»).
2.Ангельські імена
2 жовтня ми згадуємо в літургії Церкви ангелів-хранителів. Ангели — це духовні істоти, створені для слави Божої та для допомоги людям. Бог дав їм завдання опікуватися нашими душами протягом земного життя.
Люди зазвичай не знають імені свого ангела-хранителя (крім особливих святих, таких як о. Піо, який регулярно з ним розмовляв), тому називають дітей іменами, які мають певне відношення до ангелів. У нашому, українському, просторі це переважно жіночі імена: Анжела, Анджела, Анжеліка, Анджеліка, Ангеліна. Натомість чоловічий варіант — Ангел — у нас не набув популярності (на відміну від Болгарії).
Окрім цього, нам відомі імена трьох архангелів, які згадуються у Старому Завіті і свято яких Церква відзначає 29 вересня: Михаїл (Михайло), Гавриїл, Рафаїл. Жіночі аналоги цих імен: Михайлина, Габріела, Рафаела.
Михаїл у перекладі з гебрайської означає «Хто ж як Бог?»
Гавриїл — «Бог перемагає» або «муж Божий».
Рафаїл — «Бог зцілює».
Зазвичай ангелів поділяють на дев’ять хорів або чинів. Назви двох із них теж стали іменами. Це Серафим — ім’я, яке вперше з’явилося в часи Римської імперії, а в перекладі з давньоєврейської воно означає «вогняний». У Біблії серафими — це шестикрилі ангели. Ні чоловіче ім’я — Серафим, ні жіноче — Серафима — не надто популярні в Україні.
Натомість ім’я Херувим (у Біблії — це крилаті небесні істоти, які разом із серафимами перебувають найближче до Бога) взагалі використовується сьогодні лише по монастирях.
Читайте також: 5 речей, які треба знати про архангелів
3.Франциск
Літургійний спомин св. Франциска Ассізького припадає на 4 жовтня.
Святий Франциск — ідеальний приклад для наших часів: він показує, що в житті варто високо ставити планку, сміливо приймати нестандартні рішення й віддано досягати поставленої мети.
«Убогий з Ассізі» народився 1182 р. в Італії у зовсім не бідній сім’ї. Замолоду він провадив безтурботне світське життя, мріяв стати лицарем і піти у Хрестовий похід; але в 24 роки, після глибокого навернення, роздав усе бідним, приєднався до них і дав обітницю жити в бідності. Заснувавши Орден Братів Менших, волів не бути священником, а залишатися «братом меншим». Він прагнув наслідувати Христа у повній убогості, покаянні та служінні людям і Церкві.
Християнство Франциска було дуже щирим, радикальним і навіть буквальним. У храмі св. Даміана йому об’явився розіп’ятий Христос, який закликав Франциска відбудувати Його церкву. Святий сприйняв це дослівно і, почавши відбудовувати церкву-храм, насправді відбудував Церкву Вселенську, реформуючи її і повертаючи їй євангельський сенс.
14 вересня 1224 р. Франциск отримав стигмати від самого Христа. Святий став першим стигматиком і одним із небагатьох, визнаних Церквою.
Святий Франциск бачив природу як відображення свого Творця, проповідував усьому створінню і називав птахів, звірів, птахів, небесні світила братами і сестрами.
Його вважають покровителем Італії, бідняків, купців, тварин, довкілля та екологів.
Жіночій варіант цього імені — Франциска.
4.Фаустина
Святу Фаустину Ковальську, яку ще називають апостолкою милосердя, Церква згадує 5 жовтня. Вона закінчила лише три класи початкової школи — а її книжка стала одним зі світових бестселерів. До неї зневажливо ставилися у згромадженні, підозрювали в божевіллі — а вона стала великим знаряддям в руках Бога, який через неї нагадав світові про своє Милосердя.
Фаустина Ковальська (1905-1938) народилася в Польщі. У 20 років вступила до Згромадження Сестер Божої Матері Милосердя. В монастирі протягом 13 років їй об’являвся Ісус, передаючи послання милосердя, яке черниця записувала в своєму «Щоденнику». Під час одного з об’явлень Ісус повелів їй намалювати Його образ, таким, як Вона Його побачила, з написом «Ісусе, довіряю Тобі». Також Ісус захотів, щоб наступну після Великодня неділю Церква святкувала як Неділю Милосердя. Всі ці бажання Ісуса сестра Фаустина виконала попри труднощі й несприйняття.
Як містичка, вона переживала страждання Христа. Беатифікована 18 квітня 1993 р., канонізована 30 квітня 2000 р.
5.Марія
Ім’я Марія — актуальне і в жовтні, адже 7 числа цього місяці ми згадуємо в Літургії Пресвяту Діву Марію Розарію, а весь жовтень присвячений розарієвій молитві.
Цей спомин встановлений на честь перемоги християнського флоту над мусульманським 7 жовтня 1571 р. Папа Пій V молився до Діви Марії про порятунок Європи — перемога була майже блискавичною.
З розарієм пов’язані численні об’явлення Пресвятої Діви Марії, а за Її заступництвом християни перемогли не в одній битві.
Марія — грецька і латинська форма давньоєврейського імені Мір’ям (Міріам), в перекладі означає «бажана», «сумна», «безтурботна», «пані».
6.Іван
У жовтні ми згадуємо в Літургії двох Римських Пап, які мали ім’я Йоан (в українському народному варіанті — Іван).
Це спомин св. Йоана ХХІІІ (Джузеппе Ронкаллі, 1881-1963) 11 жовтня. Він припадає на день, коли цей папа скликав Другий Ватиканський Собор. За це його називають «соборним папою», а за скромність і близькість до народу звуть «добрим папою». Понтифікат папи Ронкаллі, що тривав неповних п’ять років, визначив новий курс у Ватикані, який відповідав новим реаліям і був покликаний встановити діалог між різними країнами й конфесіями, а також покращити соціальне становище вірян у різних регіонах світу.
Друга згадка припадає на 22 жовтня — це літургійний спомин св. Йоана Павла ІІ (Кароля Войтили, 1920-2005), який, зокрема, втілював рішення Другого Ватиканського Собору в життя, що було справою непростою. Це перший в історії папа-слов’янин (поляк). Його понтифікат тривав понад 26 років і став одним із найдовших.
Поет і політолог, а також актор, драматург і педагог; філософ історії, феноменолог і містик. Йоан Павло ІІ любив гори і вирізнявся неабияким почуттям гумору, добре володів шістьма мовами.
Читайте також: 7 святих, які вміли жартувати
Його понтифікат був позначений двома визначальними рисами: великою кількістю опублікованих праць і постійними подорожами, протягом яких Святіший Отець відвідав із пастирськими візитами майже всі країни, де є католики.
Йоан Павло ІІ продовжив і оживив екуменічний діалог з іншими християнськими Церквами та нехристиянськими релігіями, що покращило стосунки Католицької Церкви насамперед із православними Церквами та протестантськими церковними спільнотами.
Він — перший понтифік, який умів визнавати помилки і вибачатися. У Києві відразу ж по приїзді в аеропорт під час візиту в Україну папа визнав провину за «помилки, довершені Католицькою Церквою у далекому і недавньому минулому». Підрахували, що з моменту обрання папою Йоан Павло ІІ вибачався з різних причин близько 100 разів. Помер 2 квітня 2005 р.
Ім’я Йоан походить від євр. імені Йоханан — «Ягве милостивий». Жіночій аналог імені — Іванна, Жанна, Яна.
7.Карло
Ім’я Карло Акутіса (1991-2006), італійського юнака, який помер у 15 років, з’явилося в Літургійному календарі Церкви зовсім недавно: він беатифікований 10 жовтня 2020 р., але вже став всесвітньо відомим. Цей хлопець провів своє коротке життя, пропагуючи Євхаристію, яку називав своєю «автострадою до Неба», і заохочуючи інших до молитви. Євхаристія та адорація Пресвятих Дарів надихнули юного комп’ютерного генія створити онлайн-галерею Євхаристійних чудес світу. Карло Акутіса — хоч поки що й неофіційно — вважають покровителем інтернету.
Карло Акутіс відійшов у вічність після важкої хвороби 12 жовтня 2006 р.
Ім’я «Карл» має германське походження і в перекладі означає «сміливий». Воно більше закріпилося в традиції західного християнства (Кароль, Карел, Шарль), але цілком може бути використане для другого імені дитини.
8.Маргарита
16 жовтня Церква також згадує св. Маргариту Марію Алякок (1647-1690). Ця свята містичка відома своєю відданістю Пресвятому Серцю Ісуса і приватними об’явленнями. Господь Ісус об’являвся їй упродовж півтора року, представляючи їй своє Серце і пояснюючи, як воно любить людей і як прагне їхньої любові. Завдяки цим об’явленням 1868 р. було відзначено перше свято на честь Пресвятого Серця Ісуса. Пізніше воно поширилося в усій Церкві, а офіційно затверджено 1765 р.
Ім’я Маргарита походить від грецького слова «марґаритес», що означає «перлина».
9.Лука
Хто такий був св. Лука, якого Церква задує 18 жовтня, точно невідомо. Його ім’я зустрічається в Новому Завіт тричі (Флм 24; Кол 4,14; Тим 4,11), але з цих фрагментів не можна чітко зрозуміти, чи він був автором приписуваних йому текстів. Можна лише зробити висновок, що Лука був лікарем, учнем, товаришем і співробітником святого апостола Павла. Лука вважається автором однойменного Євангелія та Діянь апостолів. За переданням, він не був очевидцем подій, описаних у Євангеліях, але брав участь у деяких фактах, описаних у Діяннях апостолів.
Ім’я «Лука» утворилося від грецького Лукас, що означає «світло», «світиться», яке, своєю чергою, походить від всім відомого латинського lux — світло. Нам більше відомий його жіночий відповідник — Лукія або Лукина; або ж український відповідник — Світлана.
10.Симон та Юда Тадей
28 жовтня ми відзначаємо свято двох апостолів, які були родичами Ісуса. Святий Симон (Симон Кананіт, Симон Зилот, Ревнивець) був, швидше за все, братом Якова та Юди Тадея і племінником самого Ісуса. З Євангелія про нього відомо дуже мало. Деякі Отці Церкви ототожнюють його з нареченим із Кани Галілейської, де Ісус перемінив воду у вино. За переданням, він став наступним єпископом Єрусалима після смерті Якова Старшого і Якова Молодшого. Симон дожив до глибокої старості. Помер мученицькою смертю, захищаючи віру.
Ім’я «Симон» походить від євр. Шимон — «він почув». Звична для нас форма — Семен.
Святий апостол Юда, якого ще називають Тадеєм або Хоробрим, — автор одного з листів Нового Завіту. За переданням, це був один із «братів Господа», тобто племінник Ісуса. Помер мученицькою смертю в Персії. В Церкві він відомий як покровитель у безнадійних справах.
Імідж цього імені трохи зіпсував Юда Іскаріотський, який зрадив Господа, але насправді ім’я Юда — від євр. Єгуда — означає «возвеличення Господа».
Навряд чи хтось наважиться дати своєму синові ім’я Юди навіть на честь Юди Хороброго; те, що літургія Церкви згадує Симона і Юду в один день, не є обов’язковою вказівкою (так само як імена Трьох Архангелів, з яких можна вибрати тільки одне). Натомість у жовтні можна звернути увагу на св. Йосифа Більчевського, пастиря і благодійника Львівської Церкви, бо ж не всі Йосифи у світі названі тільки на честь Обручника! Також і не всі Павли у світі названі на честь Апостола народів. Ті, хто має особливу побожність до Страстей Господніх, можуть дати своєму синові ім’я на честь св. Павла від Хреста, засновника пасіоністів (або дочці, назвавши її Поліною чи Пауліною).
З погляду вибору імені для дитини, яка народилася в жовтні, григоріанський «західний» календар парадоксально ближчий українцям, аніж «східний» юліанський. Східний календар зберіг імена, які на сьогодні звучать ще дивніше, ніж Юда чи Херувим, і навіть якщо святий покровитель дня може бути молитовним покровителем дитини на її подальше життя, то навряд чи хто сьогодні піде реєструвати немовля з ім’ям Кодрат, Єротей, Ананія чи Євлампія. Це не є завадою для пізнання святих свого обряду; натомість щоб не наражати свою дитину на труднощі у спілкуванні, давні або специфічні імена краще надавати як другі на хрещенні чи як імена при Миропомазанні.
Святі й ангели супроводжують нас протягом усього життя на нашому шляху до святості. Скористаймося ж їхньою допомогою та покровительством, приймаючи і вшановуючи ім’я одного або й кількох із них.
Слухайте також: Як назвати дитину?
фінансово.
Щиро дякуємо!
