Перш ніж ви дасте ім’я своїй дитині, дізнайтеся, як це робили Божі люди в часи патріархів і пророків, і як отримали свої імена Ісус та апостоли.
Дати дитині ім’я — це не те саме, що придумати назву для роману або назвати котика чи песика.
Ім’я дитини має значення
У давнину дитина отримувала ім’я на честь батьків або дідусів чи бабусь. Деякі імена мали характер релігійний і мали відношення до якогось божества, а імена рабів часто вказували на місце їхнього походження.
Часто ім’я описувало певну рису характеру, яку батьки хотіли бачити у свого сина чи доньки. Також не всі імена давали при народженні. Бували імена, які присвоювали за конкретні заслуги або такі, що були пов’язані з важливою посадою.
У Біблії можна знайти багато текстів, що розповідають про значення імен, якими батьки називали своїх дітей, а також імен, якими Бог називав своїх слуг від моменту їхнього покликання: «Ти — Симон, син Йони, ти зватимешся Кифа» (Йн 1,42) «і Я тобі заявляю, що ти — Петро (скеля), і що Я на цій скелі збудую Мою Церкву й що пекельні ворота її не подолають» (Мт 16,18).
Дати ім’я — це форма молитви
У Старому Завіті надання імені було формою молитви. Це чітко видно як у багатьох фрагментах, так і в самому значенні імен. Йосиф означає «нехай Бог помножить»; Йоан — «Бог милостивий», а Єремія — «Господь звеличить». Яків перекладається «нехай Бог береже», а Єзекиїль — «нехай Бог зробить сильним».
Коли Ламех породив сина, то дав йому ім’я Ной, кажучи: «Цей порадує нас у нашій праці та й у трудах рук наших…» (Бут 5,29) Ной мав бути втіхою для інших у їхній праці. Вперше вимовляючи ім’я свого сина, Ламех розпочинає молитву, природним продовженням якої буде життя Ноя та його потомків. Щоразу, коли його називатимуть цим іменем, він буде для інших надією, що Бог чує молитву про втіху, закодовану всього в двох складах імені Ной (івр. נֹחַ, Но́ах).
У кожної людини є три імені
Євреї вважають, що в момент надання імені в людину проникає «вища душа». Тільки тоді Бог може її покликати й послати. Безіменні мають складні стосунки з Богом і з людьми. Бо як до них звертатися, якщо їх ніхто не назвав? «Гей, ти?»
Мідраш у книзі Екклезіаста каже, що кожна людина має три імені. Перше їй дають батьки, другим її називають інші люди, а третє вона має здобути сама. Для того, щоб людина була щасливою, вона має прийняти перше ім’я, виробити опір до другого і відкрити третє. Ім’я, дане при народженні, — це слово, яке розпочинає молитву, а відкрите пізніше — це ключ до Неба.
Даючи ім’я своїй дитині, ви розпочинаєте її особисту молитву. Кажете: «А», щоб вона могла своїм життя продовжити «Б». У цій молитві також містяться ваші найглибші бажання щодо її майбутнього.
Може, ви хочете, щоб вона була мудрою, як Соломон, або так любила створіння, як Франциск Ассізький, або була доброю, як хліб, наслідуючи брата Альберта. Соломон, Франциск, Альберт — це три короткі молитви на все життя трьох щасливців, які отримали імена цих відомих святих.
Як обрати ім’я для дитини?
Даючи дитині ім’я, ви маєте усвідомлювати, що створюєте не пароль для входу і не приємну за звучанням назву для найменшого члена сім’ї. Ви розпочинаєте найважливішу молитву його життя. Отже, як вибрати це ім’я?
За старою традицією, сама дитина приносить своє ім’я у світ. День її народження вже має своє ім’я, і це — ім’я святого, якого згадує в цей день Церква. Діти, чиї батьки вшанували цю традицію, можуть сказати, що вони самі принесли своє ім’я, народившись у конкретний день.
Звісно, це не догма. Я знаю батьків, які задовго до народження дитини вивчали життєписи святих і довго розпізнавали. Є також такі, хто залишав вибір імені для дитини на останній момент. Інші шукають оригінальніші натхнення в назвах квітів (Роза) чи природних явищах (Аврора).
Не хвилюйтеся. Бог в усьому цьому розбереться. Він завжди дає собі раду. Біблійний Лот — це просто «туман», а Йона — «дикий голуб».
Варто пам’ятати, що, вибираючи дитині ім’я, ми не тільки вибираємо їй покровителя, а й розпочинаємо молитву до Бога, щоби Він зробив новонароджену дитину тим, ким вона насправді є, і щоб вона не жила тільки для себе, а була благословенням для інших. Щоб це ім’я всюди вимовляли з вдячністю Богові за ще одну добру людину.