Роздуми над Божим Словом на четвер ХХХІІІ Звичайного тижня, рік І
А коли Ісус наблизився і побачив місто, то заплакав над ним, кажучи: «Якби ти зрозуміло хоч у цей день, що потрібне для твого миру! Тепер же це сховано від очей твоїх. Адже прийдуть на тебе дні — і твої вороги оточать тебе валом, візьмуть тебе в облогу, тіснитимуть тебе звідусіль, повалять на землю тебе й твоїх дітей у тобі, не залишать каменя на камені в тобі, бо не зрозуміло ти часу своїх відвідин».
Лк 19, 41-44
Який душевний біль мусив відчувати Ісус, дивлячись на Єрусалим! Він знав, що улюблене місто невдовзі зазнає руйнування. І це стане наслідком невіри, відмови прийняти Месію. Тільки Він єдиний міг принести мир; але Вибраний народ відкинув Його.
Мир, який пропонує Ісус, — це не лише відсутність конфліктів, не поверховий спокій або ігнорування проблем. Це мир, який настає тоді, коли є справжнє примирення, коли є смирення прийняти Боже милосердя і готовність ділитися ним з усіма. Тільки тоді можна осягнути справжній спокій серед конфліктів та безладу цього світу.
І лише приклад Ісуса та особиста близькість із Ним може зробити нас здатними до такого внутрішнього переображення. Він пробачав замість того, щоби мститися. Він подолав гріх і смерть не насильством, а жертвою Хреста. І Він ніколи не змушував Єрусалим прийняти Його, хоч і знав, що наслідки цієї відмови будуть жахливими.
Якщо ми хочемо мати мир серця, то маємо робити те саме, що робив Ісус. Істинного миру не знайдемо, якщо будемо постійно домагатися свого чи намагатимемось керувати життям інших. Ми також не зможемо зберегти рівновагу духа, якщо «ковтаємо» образи та накопичуємо невдоволення замість того, щоби прийняти інших людей такими, які вони є: недосконалими та грішними. Шлях Ісуса вимагає щиросердного прощення тих, хто нас зранив чи образив, щоб залишати минуле в минулому. Це дорога великодушності, що відмовляється від свого «права» на гнів чи образу. Саме тоді сила Ісуса може оселитися в нас і переобразити нас.
Щоби знайти додаткову мотивацію, уяви Ісуса, який плаче над Єрусалимом. Він дуже прагнув, щоб це місто прийняло Слово Отця та мир, який приходить разом із Ним. Це те, чого Він хоче і для тебе. Чи готовий ти всім серцем, розумом і душею прийняти Ісуса Христа і Його мир?
«Господи Ісусе, я приймаю Твій мир. Прийди з даром Твого прощення до мого серця, моєї родини та моєї країни».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.