Католицька Церква завжди вчила, що всі охрещені беруть участь в особливому царстві та священстві. Це не означає, що всі вони — правителі, або що всі можуть очолювати Літургію.
Це — інший вид священства і царства, який витікає з прикладу, даного Ісусом Христом, джерелом їх обох. Святий Лев Великий пояснює особливості цих служінь у проповіді, яка міститься в Годині читань. Спочатку він подає контекст, пояснюючи, як вони надають нам «спільної гідності».
«В єдності віри та хрещення, отже, наше сопричастя — нероздільне. Є спільна гідність, як каже апостол Петро: А й самі віддайтеся, мов живе каміння, щоб з нього збудувати духовний дім, на святе священство, щоб приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа. І знову: Ви ж — рід вибраний, царське священство, народ святий, люд придбаний».
Далі він уточнює, що означає бути «священником» чи «царем» у хрещенні.
«Бо всі, відроджені у Христі, через знамення хреста стали царями; вони освячені, як священники, помазанням Святого Духа, щоб поза окремим служінням нас як священників, всі духовні та зрілі християни знали, що вони — царський народ та учасники священницького служіння. Бо що більше личить царю, аніж бути правителем над своїм тілом, віддавши душу Богові? Або що більше личить священнику, аніж заповідати Господу свою чисту совість та в любові принести йому непорочні жертви на вівтарі свого серця?»
Цей вид царства та священства, що його успадковують усі охрещені, не земний, а духовний. Ми — «царі» нашого духовного життя, коли керуємо нашими пристрастями та скеровуємо їх до служіння Богу. Ми — духовні «священники», коли жертвуємо наші життя Богу.
Це духовне служіння може здатися не зовсім тим, чого ми хотіли би від життя, але воно дається нам у хрещенні, як наслідування Ісуса Христа. Якщо хочемо зрозуміти, що таке насправді бути «царем» чи «священником», маємо подивитись на Ісуса на Хресті. Це — наш приклад.
Переклад CREDO за: Філіп Кослоскі, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
