Біблійні роздуми

Ісус — наш Добрий Пастир. Йдімо за Ним

24 Листопада 2021, 18:48 578

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 25 листопада

Сьогодні Ісус вказує нам дорогу до спасіння, показує, для чого Він прийшов. Я — двері. Хто ввійде крізь мене — спасеться (…). Я прийшов, щоб мали життя — щоб достоту мали. Саме Христос спричинився до вічного спасіння всіх, які Йому слухняні.

Ісус порівнює себе з добрим пастирем, який турбується про свою отару. Добрий пастир кожну вівцю знає на ім’я. Добрий пастир залишає дев’яносто дев’ять овець у пустелі та йде шукати одну, яка загубилась. А, знайшовши, кладе її собі, радіючи, на плечі й, повернувшись додому, скликає друзів та сусідів і до них каже: Радійте зо мною, бо я знайшов овечку, що загубилась (Лк 15, 5-6). У час небезпеки не залишає їх, як наймит. Добрий вівчар готовий віддати життя за свою отару, захищаючи її від розбійників та хижаків. 

Вівці відрізняються від інших стадних тварин тим, що пастух іде поперед них. Вівці впізнають свого пастуха, знають його голос. Не підуть за пастухом іншої отари. Вівці не потребують багато. Для них, мабуть, достатньо, щоб прийшов їхній пастир, відчинив ворота та подав свій голос і йшов попереду них. Вони не мусять знати й розуміти, куди саме він їх поведе, їм достатньо чути голос свого пастуха. 

Сьогодні маємо нагоду порозважати над цим порівнянням, яке часто зустрічаємо на сторінках Святого Письма: Господь — пастир, ми — вівці. 

Ісус, як добрий пастир, провадить нас до життя вічного, Він є дверима до нашого Небесного Отця. Як добрий пастух вириває вівцю з пащі вовка чи лева, так Ісус вириває нас із неволі гріха і смерті. Як добрий пастир готовий віддати життя за своїх овець, так Христос помирає за нас на хресті.

Ми, як смиренні овечки, повинні йти за Ісусом, слухати лише Його голосу. Довірити цю дорогу Йому. Не боятися, що це може бути дорога важка, через скелі чи терня. Адже знаємо, що Господь — мій пастир: Нічого мені не бракуватиме.  На буйних пасовиськах він дає мені лежати; веде мене на тихі води.  Він відживляє мою душу, веде мене по стежках правих імени ради свого. Навіть коли б ходив я долиною темряви, — я не боюся лиха, бо ти зо мною (Пс 23(22),1-4). 


Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: