Роздуми над Божим Словом на п’ятницю I тижня Адвенту
Того часу, як Ісус проходив, за Ним пішло двоє сліпих, котрі голосно гукали: “Помилуй нас, Сину Давидів!”
Коли ж увійшов Він до хати, сліпі підійшли до Нього. Ісус сказав їм: “Чи ви вірите, що Я можу це зробити?”
Вони відповіли Йому: “Так, Господи!”
Тоді Він доторкнувся до їхніх очей, промовивши: “Нехай вам станеться за вашою вірою!” І відкрилися їхні очі.
Ісус суворо наказав їм: “Глядіть, щоб ніхто не довідався!” Вони ж, вийшовши, розголосили про Нього по всій тій землі.
Мт 9, 27-31
Якби Ісус поставив це запитання тобі, чи ти б відповів так само, як сліпі з сьогоднішнього Євангелія: «Так, Господи!» (Мт 9, 28)? Адже ми читали й чули, що Ісус зцілив багатьох людей під час свого земного служіння, і продовжує зцілювати також і сьогодні. Але інколи може поставати запитання: чому Він не зцілює всіх, про кого ми молимося? У сьогоднішньому Євангелії Ісус промовив: «Нехай вам станеться за вашою вірою!» (Мт 9, 29). Багато людей повторюють такі або подібні запитання: я вірю в Бога, тож чому Він не зцілив молоду матір, за яку я молився і яка все ж таки померла, залишивши малих сиріт? Чому Він не зцілив мого батька, який помер від раку? Чому не зцілює мого сина від залежності?
Відповідь не буде ні простою, ні легкою. По-перше, не мусить бути так, як ми хочемо, навіть якщо бажаємо добра. Бо ми ніколи не бачимо всієї правди про ситуацію і не розуміємо причин її виникнення. Зазвичай нами керують лише власні прагнення, а не пошук Божої волі. На думку спадає фрагмент зі Щоденника св. Фаустини, коли Ісус просить її перестати молитися про здоров’я для однієї сестри! Як Господь потім пояснив своє прохання, Він бажав через хворобу дати тій сестрі багато благодатей, але не міг цього вчинити, доки Фаустина молилася про здоров’я для неї. Отже, не завжди те добро, про яке ми просимо, потрібне саме в той момент.
По-друге, часом ми не здатні зрозуміти таємницю Божої волі та збагнути, що Господь чинить сьогодні. Адже «вся правда» відкриється нам лише після Воскресіння. Хоча варто намагатися зрозуміти Божі знаки і натхнення й максимально пристосувати до них свої плани та вчинки.
По-третє, бувають такі ситуації, які мають випробовувати нашу віру. Адже ми знаємо, що Бог піклується про кожного з нас, у Нього порахована кожна волосина на нашій голові (див. Мт 10, 30).
І те, що на молитву Він відповідає не так, як нам би хотілося, — не привід перестати молитися. Мало того, варто наслідувати цих двох сліпців, як і наполегливу жінку з притчі Ісуса (див. Лк 18, 1‑8). Потрібно не переривати своїх благань до Бога, навіть коли ситуація виглядає безнадійною, а сказати: «Ісусе, я вірю, що Ти можеш усе виправити!» Це змінює передусім нас, відкриває серця і вчить довіряти Тому, кого звемо Господом. Тут варто згадати інший вислів: «Ми часто просимо Бога змінити ситуацію, хоча Він дав її нам, щоби змінилися ми».
Тож проси Бога навчити тебе віддавати кожну проблему, кожну — як важку, так і добру — ситуацію в Його руки. Бо дуже непросто змиритися з тим, що реальність може бути не такою, як ти собі уявляєш. Що більше практикуватимешся в довірі та покорі Господу, то більше зростатиме твоя віра в Нього.
«Ісусе, допоможи мені, молячись про зцілення, з довірою віддавати всі свої потреби у Твої люблячі руки!»
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.