Уяви, що ти існував до своєї власної матері, так само, як художник існує до своєї картини.
Більше того, припустімо, що ти міг створити собі матір таку, яка тобі подобається, подібно як Рафаель мав міць реалізувати свої мистецькі ідеали. Припустімо, що ти мав би цю подвійну могутність: то яку матір ти би створив для себе?
Чи ти б її зробив такою, що мусив би шарітися через її нежіночу і нематеринську поведінку? Чи ти б хотів її заплямувати і забруднити самолюбством, яке би зробило її непривабливою не тільки для тебе, але і для твоїх ближніх? Чи ти створив би її поведінку, внутрішній світ і характер такими, щоб мусив за неї соромитися, чи, може, створив би її — у людському вимірі — найпрекраснішою жінкою на світі, а у вимірі духовному — людиною, що променить усіма чеснотами, всілякою добротою, любов’ю і красою, людиною, яка чистотою свого життя і свого серця була би натхненням не тільки для тебе, але також для твоїх ближніх, так щоби всі бачили в ній втілення того, що найпрекрасніше в материнстві?
Якщо ж ти, істота недосконала, який не маєш найтоншого поняття про те, що в житті найпрекрасніше, хотів би мати найпрекраснішу з матерів, то чи гадаєш, що Бог Всевишній, який не тільки існував до власної Матері, але й мав нескінченну міць зробити Її такою, якої прагнув, у безконечній чутливості свого Духа міг би створити Її менш чистою, люблячою і гарною, ніж ти би зробив свою матір? Якщо ти, який ненавидиш егоїзм, зробив би її безкорисливою; якщо ти, який ненавидиш бридке, зробив би її красивою, — чи гадаєш, що Син Бога, який ненавидить гріх, міг би вчинити інакше, ніж створити Її без гріха? Чи ж Той, Хто ненавидить моральну бридоту, міг би вчинити інакше, ніж зробити Її непорочно прекрасною?
Архієпископ Фултон Дж. Шін