Роздуми над Божим Словом на п’ятницю ІІ тижня Адвенту
Так говорить Господь, твій Відкупитель, Святий Ізрáїля: «Я — Господь, Бог твій, який тебе навчає про корисне, який тебе веде по дорозі, що нею маєш ходити. Якби ж то ти вважав на Мої заповіді! Щастя твоє було б, мов річка, а справедливість твоя — як хвилі в морі. Немов піску, було б твого потомства; тих, що вийдуть із твого лона, немов його зернят; ім’я твоє не щезло б, не зникло би з-перед Мого обличчя».
Іс 48, 17-19
Народ Божий переживає жахливі часи. Єрусалим — зокрема, Храм, де вони зустрічалися з Богом, — лежить у руїнах, а самі юдеї перебувають у вигнанні. Очевидно, вони дуже згрішили, зійшли зі шляху служіння Господу — і це призвело до катастрофи. Як їм тепер повернутися до Бога?
Звісно, з Його допомогою. Вустами пророка Ісаї Бог обіцяє повести їх тим шляхом, яким вони мають іти. Більше того, Він обіцяє відновити їх, зцілити та повернути у стан благодаті. Іноді нам дуже важко повірити в таке прагнення Господа, особливо — коли, подібно до ізраїльтян, ми віч-на-віч стикаємося зі своїми гріхами. Тож об’єднаймо свої молитви з молитвами цих вигнанців, закликаючи Бога наблизитися до нас, узяти за руку та вказати правильний шлях:
Господи, веди мене дорогою, якою маю ходити. Часто я далеко відхожу від Тебе та, як ті ізраїльтяни, збиваюся зі шляху. І тоді лише Ти можеш урятувати мене від поневірянь у гріховній пітьмі. Можеш не тільки вказати правильний напрямок, а й дарувати благодать подолати всі спокуси. Ти обіцяв ізраїльтянам вивести їх із вигнання; допоможи й мені пізнати Твою волю та йти дорогою, що веде до Тебе.
Господи, допоможи мені зважати на Твої повеління. Допоможи мені чути Твій голос у своєму серці та виконувати Твою волю. Поможи навчитися відпускати всі мої хвилювання й страхи та з умиротвореним серцем споглядати велику таїну Твого втілення й життя серед нас. Адже саме в цьому полягає суть Адвенту. Як Ти обіцяв благословити ізраїльтян, благослови й мене залишатися чутливим до Твого голосу та наслідувати Тебе.
Господи, дай мені «щастя», що буде, «мов річка», яке Ти обіцяв ізраїльтянам. Нехай багатство Твоєї милості знову й знову омиває мене, як морські хвилі. Допоможи мені повірити, що Ти назавжди відродив мене й ніколи не покинеш. І так само, як Ти зробив це для Вибраного народу, дай мені впевненість у тому, що, слухаючи Тебе і йдучи за Тобою, я отримаю благословення Твого життя».
«Господи, Ти мій Відкупитель. Дякую Тобі за рясне милосердя, яке являєш мені».
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
