Роздуми над Божим Словом на ІІ Неділю після Різдва Христового
Де зазвичай можна побачити Дитятко Ісуса в Різдвяний період? Є кілька традиційних місць: у вертепі, в яслах, на сіні, в обіймах Його Матері — Марії. Набагато рідше Боже Немовля кладуть на розгорнутій Біблії — Божому Слові. Якщо ми говоримо про справжню зустріч, то вона складається не тільки з приходу, побачення, привітання чи перебування разом. Це важливі елементи, однак зовсім не достатні. Справжня зустріч передбачає спілкування. Сьогодні Літургія слова міцно підкреслює саме цей аспект Різдвяних свят: зустріч із Богом у Слові — в Ісусі Христі, який є Словом Отця.
Розпочинаючи від першого читання, ми чуємо про Божу мудрість, яка шукає собі оселю: «серед свого народу ПРОГОЛОШУЄ власну славу. У згромадженні Всевишнього вона УСТА РОЗТУЛЯЄ» (Сир 24, 1‑2). Неможливо зустріти мудрість, неможливо пізнати Бога, якщо Він не промовлятиме.
«Багато разів і багатьма способами колись через пророків говорив Бог до [наших] батьків. А цими останніми днями заговорив до нас через Сина, якого поставив спадкоємцем усього і через якого створив віки» (Євр 1, 1‑2). Так ми зустрічаємо Бога: в Старому Завіті «через пророків» та Новому — «через Сина». Пророки передавали нам Боже Слово. Але коли настала повнота часів, Бог сам став людиною, щоби промовляти до нас власними устами: [Він] «намет нап’яв мій та й мовив: „У Якові нехай буде твоя оселя, і твоя спадщина хай буде в Ізрáїлі, запусти коріння між Моїми обраними” » (Сир 24, 8).
Приспів псалма також наголошує: «Втілене Слово між нас оселилось». Господь Бог стрімко об’являється нам у своєму слові:
«Посилає на землю свою мову, — *
швидко лине Його Слово!
Слово своє Він Якову сповіщає, — *
Ізрáїлеві — свої присуди і свої настанови».
Звернімо увагу на різноманітність способів Божого об’явлення: мова, слово, сповіщання, присуди, настанови. Все це — для повноти зустрічі в слові.
Апостол Павло теж говорить про багатства та глибини мудрості, про всяке духовне благословення, про велич благодаті, які доступні нам у читанні Божого Слова: «Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам Духа мудрості й об’явлення для Його пізнання, просвітивши очі вашого серця, щоб ви знали, якою є надія Його покликання, яке багатство слави Його спадщини у святих» (Еф 1, 17‑18).
Вершиною усього є пролог Євангелія від Йоана. Ми стоїмо на початку Нового Року і Апостол любові сповіщає, що початком усього творіння було Слово. Початком Нового Завіту було Слово, яке стало тілом. Це справжня зустріч із Богом в усій її повноті: «ми споглядали славу Його — славу як Єдинородного від Отця, повного благодаті й істини» (Йн 1, 14). Зустріч — це присутність, споглядання, спілкування та слухання, що веде до взаємного пізнання в повноті благодаті. «Бога ніхто ніколи не бачив, Єдинородний Бог, який у лоні Отця, — Він явив» (Йн 1, 18).


фінансово.
Щиро дякуємо!