Як добре прожити саму сповідь, як визнати сповідникові свої гріхи — розповідає о. Адам Шустак.
До сповіді потрібно добре приготуватися. Зокрема, зробити добрий іспит совісті, розпізнати свої гріхи та щиро розкаятися.
1.Помоліться
Перед сповіддю треба прийти раніше і знайти час на молитву в тиші. Навіть коли ви стоїте в черзі до конфесіоналу, достатньо щиро сказати:
«Святий Духу, будь зі мною. Святий Духу, веди мене. Вчини, щоб усе, що я приготував, було добре, щоб ця сповідь тобі сподобалася, щоб відкрила моє серце перед Тобою».
2.Привітайтеся!
Почніть із хресного знамення, щоб із самого початку довірити Богові це таїнство. Дайте знати, що сповідаєтеся в Боже ім’я. Потім привітайтеся з Божим посередником — священником. Скажіть: «Слава Ісусу Христу».
3.Розкажіть про себе
Приступаючи до Таїнства сповіді, варто розповісти священникові кілька слів про себе. Розкажіть, скільки вам років, який ваш цивільний стан, яка ваша актуальна ситуація. Це дозволить пастиреві краще зрозуміти контекст ваших гріхів.
Ідеться про те, що гріхи, з яких ви сповідатиметеся, мають свій контекст. Наприклад, гріхи одружених і неодружених розглядаються по-різному. Йдеться про звичайну інформацію, щоби священник знав, із ким має справу.
4.«Я сповідався…»
Потрібно сказати, коли ви востаннє сповідалися, а також чи виконали покуту, яку наказав священник. Це допоможе йому визначити вашу духовну ситуацію. Сповідь людини, яка сповідалася місяць тому, і людини, що не бачила конфесіоналу кілька десятків років, буде різною.
Якщо ви не виконали покуту, це не означає, що ви не можете приступати до сповіді. Однак не забудьте сказати, що ви цього не зробили, і з якої причини. Це також можна потрактувати як гріх занедбання покути. Якщо ви забули, якою має бути покута, то самі дайте собі іншу. Про це також потрібно сказати священникові на сповіді.
5.Говоріть конкретно, просто і по суті
До сповіді потрібно приготуватися: обдумати скоєні гріхи. Зробити хороший іспит совісті. Якщо ви боїтеся щось забути, запишіть це на папері й читайте, якщо вам це допомагає.
Визнавайте гріхи щиро, просто і так, щоби сповідник розумів, про що йдеться. Щодо деталей — їх потрібно назвати у разі важких гріхів. Треба зазначити обставини, в яких ці гріхи відбувалися.
6.Не розповідайте про все своє життя
Пам’ятайте, що свята Сповідь — це не духовне керівництво. Це означає, що конфесіонал — не найкраще місце для розповіді про все своє життя. Кажіть про те, в чому ви бачите причину свого гріха — конкретно, зрозуміло і просто.
«Сама сповідь — це не духовне керівництво, не консультація, не аналіз життя. Це чітке, просте визнання гріхів перед Богом».
7.Виконайте покуту
Покута є невід’ємним елементом Таїнства Сповіді, тому не забувайте її виконати. Якщо з якихось причин ви не можете цього зробити, скажіть про це священнику. Він обов’язково дасть вам іншу покуту.
«Не бійтеся. Це не так, що як він сказав, так і буде. Варто про це поговорити!»
8.Вслухайтеся в слова розрішення
Безумовно, вам знайома формула, коли священник вимовляє слова розрішення, а каяник б’є себе в груди і каже: «Боже, будь милостивий мені, грішному». Отець Адам каже, що відтепер замість цього жесту вслухайтеся в те, що каже сповідник,— це найважливіший момент Сповіді.
«Ви маєте почути формулу розрішення — це найпрекрасніші слова у цьому Таїнстві, коли Бог за посередництвом священника огортає вас своїм милосердям і забирає ваші гріхи».
10.Подякуйте!
Після розрішення священник каже: «Ідіть з миром». Тоді — як наголошує о. Адам — ми ще не йдемо додому. Відразу після Таїнства Сповіді варто знайти трохи часу, щоб подякувати Богові за те, що ви вкотре маєте нагоду досвідчити Його велике милосердя.
«Сядьте в храмі й подякуйте — за милосердя, за сповідь, за те, що Бог занурив вас у своє милосердя. Огорніть цю сповідь молитвою. Якщо щось було не так — сповідник поводився недобре — помоліться за нього. Сповідник також потребує вашої молитви».
фінансово.
Щиро дякуємо!
