На ютьюб-каналі MusicOfFreedom з’явився ролик із непересічним використанням відомої пісні авторства Святослава Вакарчука — «Обійми мене».
Цей спільний благодійний проєкт постав за участі самого Вакарчука, польського рок-гурту IRA і Stokłosa Collective Orchestra — музичної ініціативи краків’янина Яна Стоклоси. MusicOfFreedom це міжнародна благодійна ініціатива, що постала за сприяння п. Моніки Ціхоцької, дружини Посла Республіки Польща в Україні.
Ролик «Обійми мене» — перший проєкт благодійної ініціативи Charytatywni. Всі учасники цього запису (80 осіб) відмовилися від гонорарів. Інформація під роликом вміщена польською та українською мовами і закликає до пожертв на підтримку біженців і жертв російської агресії.
Фундація «Благодійність» (Charytatywni) постала при домініканському варшавському душпастирстві, що у храмі св. Гіацинта по вул. Фрета. Як відзначає ФБ-сторінка Charytatywni Freta, сьогоднішня прем’єра ролику за участі Океану Ельзи, IRA та Оркестру Стоклоси призначена для збірки коштів на фастівський Центр св. Мартина де Порреса.
«У тяжкий час війни в Україні діяльність нашої Фундації зосереджується на підтримці Центру св. Мартина де Порреса у Фастові, Київської області, в Україні. Ми співорганізуємо евакуацію людей до Польщі за співпраці з PZU Polska та під патронатом дружини Посла РП в Києві, п. Моніки Ціхоцької. Збираємо матеріальні пожертви: їжу, засоби гігієни, ліки, засоби перев’язки, технічне устаткування та обладнання. Переказуємо їх у спеціальних адресних транспортах до Фастова.
Нині Центр став мобільним осередком допомоги біженцям, де мешканці східної України та Київської області знаходять тимчасовий прихисток. Волонтери печуть хліб, довозять їжу мешканцям знищених сіл, учасникам територіальної оборони, літнім людям, пацієнтам двох лікарень, зокрема психіатричної. Щотижня роздається 2500 харчових пакетів, діє аптечний пункт, видають одяг».
— Як було з цим кліпом? Я аж такого то й не чекав, — сказав у коментарі для CREDO о. Михайло Романів ОР, керівник Центру св. Мартина. — Десь тижнів три тому у наших «Харитативних», як якими ми співпрацюємо, в домініканському монастирі у Варшаві, з’явилася ідея, щоб відомий у Польщі рок-гурт, IRA, заспівав пісню Вакарчука. У них є свої знайомі, в яких є своя відеостудія, вони виготовляють медіапродукт, і задумали таке зробити. Два тижні тому я бачив відео, як записували оркестр, і вже знав, що це буде щось виняткове. Автор польського варіанту писав її від початку до кінця в отців, такий був натхненний. А ми дуже раді, що всі пожертви, які надходитимуть за вказаним рахунком, будуть призначені для Фастова.
А наше служіння не те що «просувається» — воно не закінчується. Тепер ось поїхали на Макарів, повезли плівку на вікна і дахи, щось поїхало на Київ, ще хлопці їдуть на схід… Думаю, наші справи — приблизно такі самі, як зараз у всіх. Всі щось та й роблять. Наші знайомі і знайомі знайомих — усі займаються дуже схожою діяльністю. І мене це теж дуже надихає: що так багато людей перепрофілювалися і пробують спільно щось робити. Так, Центр св. Мартина починався як парафіяльна опіка над потребуючими дітьми. Але зараз кожен старається зробити що може. Це неймовірні історії — наприклад, про людей, із якими давно не бачилися, не чулися, а тепер знову разом, і ніби й не було розриву. З одним таким волонтером ми робили котлети у 2015 році і возили хлопцям на схід. А тепер, коли потрібні були на фронт кровоспинні турнікети, ми з ним зідзвонилися. І ніби й не спілкувалися ці шість років — а взялися і далі співпрацювали. Таких історій — десятки.
Фото: Християнський Центр Святого Мартіна де Поррес