Клеменс (Климент) Гофбауер — святий священник, редемпторист, «Варшавський чех» і «святий без чудес». Не вирізнявся нічим показним за життя, не був медіальною зіркою. Просто розвивав віру в людях.
За його роздумами пройдемо Хресну Дорогу «Поклади мене печаттю на твоїм серці» (Пісн 8, 6).
Вступ
Так, наш любий Ісусе, наші серця ми присвятили Тобі, тому справедливо, щоб Ти лежав на них, як печать любові, оберігаючи від проникнення якогось іншого почуття. Цим ми б хотіли показати всім, що наші серця належать тобі й тільки Ти один володієш ними. Але Ти, Господи, можеш очікувати від нас тільки того, що сам у нас створиш. Нічого ми не можемо зробити, тільки віддати Тобі наші бідні серця, щоб Ти розпоряджався ними за власним розсудом. Всіх їх ми Тобі віддаємо, присвячуємо, жертвуємо. Володій ними завжди, а ми не бажаємо, щоб навіть якнайменша їх часточка належала нас самим. Якщо Ти любиш їх, то зумієш зберегти для себе. І не віддавай їх нам більше, інакше ми знову повністю заберемо їх у Тебе.
О Боже коханий, о безконечна Любове, Ти сам зобов’язав нас до того, щоб ми любили Тебе; вчини, щоб так і сталося. Ми хочемо жити тільки для того, щоб любити Тебе, і не хочемо любити нічого іншого, лише Тебе. Ти, який твориш чуда, — щоб зуміти в цьому Таїнстві вступити у наші серця, вчини ще одне чудо: нехай вони належать Тобі цілком, беззастережно і безумовно, щоб ми могли сказати в цьому житті й у вічності, що Ти — єдиний Господь нашого серця і єдине наше багатство: Бог — скеля мого серця і повіки моя доля (Пс 73, 26).
Пресвята Маріє, Мати наша і надіє, уділи нас свою допомогу, й тоді ми будемо почуті. Амінь, амінь. Цього бажаємо і на це уповаємо: нехай буде так.
Стояння І: засудження Ісуса
Поклоняємось Тобі, Христе, величаємо Тебе,
бо Ти хрестом своїм відкупив світ.
Чому люди взаємно одне одного осуджують, підсиджують, дивляться скоса? Хоча потім їм буде соромно — але вголос не скажуть і не вибачаться за те, що витрачали сили й час на звершення зла. Спокійними, хоч і змученими, залишаються тільки ті, хто постраждав, хто говорив тоді нічого або мало. Святий Павло написав, що страждань, яких ми зазнаємо у цьому світі, неможливо й порівняти з тим, що чекає на нас у небі. Напевно, ми можемо тільки додати: якщо ми страждатимемо «з усвідомленням, що не повинні себе забагато обвинувачувати».
Господи Ісусе, звинувачений і безвинно засуджений на смерть, не дозволь мені нікого ображати, судити. Нехай мої слова будуть «так— так, ні — ні».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні, і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Радуйся, Маріє, благодаті повна, Господь з Тобою! Благословенна Ти між жінками і благословенний плід лона Твого, Ісус. Свята Маріє, Мати Божа, молись за нас, грішних, нині і в годину смерті нашої. Амінь.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, як було на початку, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Стояння ІІ: Ісус бере хрест
Поклоняємось Тобі, Христе, величаємо Тебе,
бо Ти хрестом своїм відкупив світ.
Нелегко брати на себе щоденний хрест своїх обов’язків. Щоранку вставати на роботу, добросовісно її виконувати, нікого мимохідь не образивши; повертатися додому й бути хорошим для всіх, хто чекає на мою любов… Це нелегко, але можливо. Дозвольмо керувати Богу, і все вдасться. Хрест нашого життя ми не несемо самі. Його з нами, а часто і за нас, несе Стражденний Ісус. Буде добре, якщо ми додамо до цього свої зусилля і дозволимо Господу Богу діяти в нас.
Господи Ісусе, дозволь мені добросовісно нести мій щоденний хрест разом із Тобою.
Отче наш…
Радуйся, Маріє…
Слава Отцю…
Стояння ІІІ: перше падіння під хрестом
Поклоняємось Тобі, Христе, величаємо Тебе,
бо Ти хрестом своїм відкупив світ.
Чи людина мусить грішити, падати? Хіба життя не було би прекрасним без цих негативних рис? Ми грішимо, тому що нас часто бракує віри в те, що ми здатні витримати, що ми «сильніші за страх». А якщо впадемо, то не для того, щоб залишатися у гріху та приниженні. Бог не випробовує нас понад міру, але завжди приходить із допомогою і дає спосіб подолання тяжких хвилин. Бог ніколи не покидає тих, хто вірно співпрацює з Його благодаттю.
Господи Ісусе, допоможи нам помітити і прийняти Твою допомогу; а крім цього — уділи мені благодать робити зусилля з мого боку.
Отче наш…
Радуйся, Маріє…
Слава Отцю…
Стояння IV: Ісус зустрічає свою Матір
Поклоняємось Тобі, Христе, величаємо Тебе,
бо Ти хрестом своїм відкупив світ.
Мати завжди близька до своєї дитини, особливо коли та покинута всіма, бідна чи хвора. Іноді вона приходить на допомогу явно, як під час весілля у Кані Галілейській; іноді тільки дивиться — як на стражденного Ісуса під час Хресної дороги, а іноді допомагає через молитву інших. Але Вона завжди близька до своїх дітей, бо Вона — «Неустанна допомога».
Маріє, прошу Тебе: виблагай для мене благодать такого перебування з людьми стражденними і потребуючими, щоб я, як і ти, міг бути неустанною допомогою для інших.
Отче наш…
Радуйся, Маріє…
Слава Отцю…
Стояння V: Симеон Киринеянин допомагає нести хрест
Поклоняємось Тобі, Христе, величаємо Тебе,
бо Ти хрестом своїм відкупив світ.
Ми знаємо, що повинні допомагати іншим людям. Однак ми завжди поспішаємо, як у євангельській притчі про самарянина: один бігом на роботу, інший до храму… Проходимо повз потребуючого. Інколи чекаємо, щоби знайшовся час для допомоги комусь. А хворі, самотні і вмираючі отримують допомогу від тих, від кого менше за все чекали. І так може бути завжди — якщо я не прийду на допомогу тим, хто її потребує, просто зараз: удома, по сусідству, на роботі. Якщо я буду «зараз», то Господь зробить так, що час знайдеться завжди, адже «Бог ніколи не залишить (Пс 94, 14) того, хто співпрацює з Його благодаттю».
Отче наш…
Радуйся, Маріє…
Слава Отцю…
Стояння VI: Вероніка втирає обличчя Христа
Поклоняємось Тобі, Христе, величаємо Тебе,
бо Ти хрестом своїм відкупив світ.
Що доброго людина може дати іншим: їжу, гроші, час, здібності…? Може, ми вважаємо, що маємо не так багато всього цього. То чим же ділитися? Навіть коли ми не маємо багато, то в нам ніколи не настільки мало, щоб не поділитися цим з іншими. «Давайте, і дасться вам» — це слова-близнюки. Певно, й ми можемо багато дати іншим.
Господи Ісусе, не дозволяй нам замикатися в собі, навчи нас охоче ділитися тим, що маємо, з іншими.
Отче наш…
Радуйся, Маріє…
Слава Отцю…
Стояння VII: друге падіння під хрестом
Поклоняємось Тобі, Христе, величаємо Тебе,
бо Ти хрестом своїм відкупив світ.
У кожному падінні ми відчуваємо приниження, дорікаємо собі за маловірство, нетерпеливість, поганий час. Одразу ж згадуємо слова своїх обіцянок або застережень, сказаних Богу. На жаль, усе закінчується тільки словами. Ми чудово вміємо говорити про терпеливість, але коли опиняємося в тяжкій ситуації — не знаємо, як учинити.
Господи Ісусе, допоможи мені дотримуватися слів, сказаних Тобі та іншим людям. Навчи мене говорити мало й тільки тоді, коли треба.
Отче наш…
Радуйся, Маріє…
Слава Отцю…
Стояння VIII: Ісус повчає плакальниць
Поклоняємось Тобі, Христе, величаємо Тебе,
бо Ти хрестом своїм відкупив світ.
Чи могли жінки зробити ще щось, чи тільки гучно голосити? Могли. Інколи плакати — це легше за все. Найлегше — розчулитися над іншим, бо це нічого не вартує, не вимагає змінити моє життя. Важче сумувати над собою. Тому Ісус звертає увагу жінок, що у стражданні йдеться не про плач, а про виконання волі Бога.
Треба хотіти того, чого хоче Бог. А чого від мене хоче Господь? Послухай своє серце.
Господи Ісусе, вчини, щоб я не побивався над собою та іншими, але у своєму житті виконував насамперед те, чого Ти від мене очікуєш.
Отче наш…
Радуйся, Маріє…
Слава Отцю…
Стояння ІХ: третє падіння під хрестом
Поклоняємось Тобі, Христе, величаємо Тебе,
бо Ти хрестом своїм відкупив світ.
У стражданнях і падіннях, особливо тих, що повторюються, тяжко прославляти Господа. Швидше, тоді на вустах завмирають слова докору Богові, що Він полишив нас або зоставив самих на себе. Тільки пізніше, через багато років, ми усвідомлюємо, що Бог уміє заліковувати рани в того, кого випробовує.
Тоді ми раптом помічаємо, що й падіння було нам потрібне, щоби краще й виразніше зрозуміти певні проблеми.
Господи Ісусе, дякую Тобі за мої падіння й помилки, які навчили мене більше любити Тебе.
Отче наш…
Радуйся, Маріє…
Слава Отцю…
Стояння Х: з Ісуса здирають одяг
Поклоняємось Тобі, Христе, величаємо Тебе,
бо Ти хрестом своїм відкупив світ.
Легко роздумувати над Твоєю Мукою, Господи Ісусе! Хоча це й вимагає певного часу та зусиль, але плоди їх не порівняти зі складенням жертви. В церкві нам легше робити хороші вчинки. Коли людина занурюється в роздуми при ногах Розп’ятого, їй здається, що вона готова на все. Тут ми насправді готові багато зробити для Ісуса. Проблема виникає після того, як ми виходимо з храму. Тільки поза його стінами ми обдаровані справжнім хрестом.
Господи Ісусе, допоможи нам триматися при Тобі не лише у храмі, але і в тяжких домашніх клопотах, у складних розмовах чи при зустрічі з людьми, які потребують нашої допомоги.
Отче наш…
Радуйся, Маріє…
Слава Отцю…
Стояння ХІ: Ісуса прибивають до хреста
Поклоняємось Тобі, Христе, величаємо Тебе,
бо Ти хрестом своїм відкупив світ.
Нести хрест у значенні виконання наших щоденних обов’язків — тяжко. Кожний чекає, коли ж нарешті дійде до своєї Голготи. Але там на нас чекає інший вид страждання. Не тільки йти по життю, приймаючи труди і страждання, але дедалі більше бути близько біля Христа, який страждає і помирає. Це — «прибивання до хреста» разом з Ісусом. Це теж нелегко. Інколи легше забути про страждання, якщо щось робити, мати конкретне заняття. Тоді ми страждаємо більше з Ісусом, аніж для Ісуса.
Господи Ісусе, дай мені сил прийняти кожне страждання, а коли на мене зійде благодать співстраждання разом з Тобою — допоможи мені це витримати.
Отче наш…
Радуйся, Маріє…
Слава Отцю…
Стояння ХІІ: смерть Ісуса на хресті
Поклоняємось Тобі, Христе, величаємо Тебе,
бо Ти хрестом своїм відкупив світ.
«Бог не створив смерть, вона увійшла у світ через заздрість диявола», каже Святе Письмо (Мудр 1,13; 2,24). Одначе ми всі стикаємося з нею. Смерть близьких та коханих людей — особливо болісна. Рідко коли ми не вимовляємо гірких слів і претензій Богу. Завжди треба мати сміливість додати: «Хочу лиш того, чого хоче Бог». Це означає, що я погоджуюся з долею, яку воля Божа мені приготувала.
Господи Ісусе, який помираєш на хресті! Візьми під опіку тих, кому тяжко погодитися з відходом людей, яких вони люблять. Допоможи мені спокійно прийняти смерть моїх близьких.
Отче наш…
Радуйся, Маріє…
Слава Отцю…
Стояння ХІІІ: Ісус на руках своєї Матері
Поклоняємось Тобі, Христе, величаємо Тебе,
бо Ти хрестом своїм відкупив світ.
Хороша мати завжди поруч зі своєю дитиною… Вона вчить її йти прямими шляхами, показує Бога як Отця, звертає увагу на помилки, з турботою дивиться, як вона входить у доросле життя, а якщо така воля Божа — стає над гробом своєї дитини, супроводжуючи її в останню путь.
Маріє, приведи нас до Отця і молися за нас, щоб ми завжди йшли тією дорогою, яка подобається Йому.
Отче наш…
Радуйся, Маріє…
Слава Отцю…
Стояння XIV: Ісус покладений до гробу
Поклоняємось Тобі, Христе, величаємо Тебе,
бо Ти хрестом своїм відкупив світ.
Після смерті від нас залишається любов і добро. Коли ми стоїмо над гробом людини, яку любили, то плачемо від жалю та суму, що відійшов хтось дорогий. Мертві, однак, залишають заповіт — чого б вони хотіли, щоб ми робили після їхньої смерті. Тільки гріх є остаточним нещастям. Тому протягом життя потрібно згадувати: «Стережіться гріха, прагніть до досконалості, заохочуйте один одного взаємно до звершення добра і обдаровуйте одні одних взаємною любов’ю».
Господи Ісусе, допоможи мені боротися з моїми гріхами та слабкостями. Підтримай особливо тих, хто потребує Твоєї більшої турботи.
Отче наш…
Радуйся, Маріє…
Слава Отцю…
Завершення
Сміливіше: Бог є Господь. Він усе скеровує на славу свою і для нашого добра, і ніщо не спроможне встояти перед Ним. Все на славу мого Бога. Ніхто з нас не залишиться у гробі. Всі ми воскреснемо. І з нами воскресне добро, яке ми робили на землі. Добро і любов будуть нашим вхідним білетом у Небо, адже вони сильніші за гріх.
Господи Ісусе, дякуємо Тобі за Твоє воскресіння й за те, що ведеш нас до воскресіння. Ведеш мене!
Переклад CREDO за: Редемптористи
фінансово.
Щиро дякуємо!
