Чергову катехизу на тему старості Папа Франциск присвятив біблійній постаті Юдити, яка в молодості завоювала славу подвигом, а в старості здобула шану завдяки лагідності й великодушності.
«Вона постарілася в домі мужа свого, проживши 105 років. Слугиню свою випустила на волю. […] Перед смертю вона розділила майно між усіма родичами Манассії, свого чоловіка, та між власною ріднею». Такою заміткою завершується старозавітна Книга Юдити. Цей біблійний уривок пролунав на початку загальної аудієнції, що в середу, 11 травня 2022 р., відбулася на площі св. Петра у Ватикані, повідомляє Vatican News.
Після цієї аудієнції Папа зустрівся з дружинами бійців полку «Азов», які захищають Маріуполь.
Героїзм буває різний
Свою чергову катехизу Папа Франциск присвятив Юдиті, що постає перед нами як молода і чеснотлива вдова. Вона завдяки своїй вірі, красі й хитрості рятує місто Ветулію та юдейський народ від облоги Олоферна. Жінка «виявилася спроможною відтяти голову диктаторові, що виступив проти її країни». І, як зазначається наприкінці біблійної розповіді, — закінчивши свою пригоду, героїня повертається жити у своє місто, де провела щасливу старість до пізнього віку. Так це стається в житті багатьох людей: іноді після насиченого трудового життя, іноді після пригодницького життя або після життя великої відданості. «Героїзм — це не тільки великі події, що потрапляють у центр уваги, як, наприклад, пригода Юдити, яка вбила диктатора. Героїзм часто проявляється у завзятті любові, що виливається у важкій сім’ї чи для спільноти в загрозливій ситуації», — зазначив Святіший Отець.
Щоби старість приносила плоди
Святе Письмо розповідає, що Юдита прожила понад 100 років. І сьогодні не є рідкістю прожити ще багато років після виходу на пенсію. Тож Папа запросив роздумати над тим, як подбати про те, щоб цей час приносив плоди.
Він зауважив, що для багатьох може йтися про «заслужений і очікуваний відпочинок». Однак трапляється, що для декого завершення праці є джерелом тривоги — мовляв, життя порожніє… Адже щоденна праця означає також «стосунки та задоволення від можливості заробляти на прожиття», як і «заповнений час».
«Очевидно, залишається радісний і важкий обов’язок займатися онуками», — вів далі Святіший Отець. Однак сьогодні дітей народжується менше, а батьки часто змушені переїжджати. Іноді вони не поспішають довіряти дідусям і бабусям простір виховання, допускаючи їх лише до потреб, пов’язаних із піклуванням… «Постали нові вимоги, також і в сфері виховних і родинних стосунків, які вимагають наново змоделювати традиційний союз між поколіннями», — ствердив Наступник святого Петра.
Незамінна наука
У цьому контексті Святіший Отець спонукав замислитися над тим, чи ми докладаємо зусилля для цього переосмислення, а чи просто піддаємося інерції матеріальних і економічних обумовлень. Співіснування між поколіннями стає тривалішим, але «чи стараємося всі разом» зробити його людянішим?
«Для дідусів і бабусь важливою частиною їхнього покликання є допомагати дітям виховувати їхній дітей. Малеча вчиться сили лагідності та пошани до уразливості: це незамінна наука, яку з дідусями й бабусями легше надавати й отримувати. Дідусі з бабусями, своєю чергою, вчаться, що лагідність і крихкість не є лише знаком підупадання: для молоді вони є кроками, що роблять майбутнє людяним», — сказав Папа. Овдовівши в молоді роки, Юдита не мала дітей; але в похилому віці виявилася спроможною «прожити пору сповнення та спокою, в усвідомленні того, що до кінця прожила місію, яку їй доручив Господь».
Господні таланти — для всіх
Саме в старості, як зазначив далі Єпископ Рима, Юдита відпустила на свободу свою улюблену невільницю, що є ознакою «людяного та уважного погляду на того, хто був їй близьким». «У старості трохи втрачаємо зір, але внутрішній погляд стає проникливішим: ми бачимо серцем. Стаємо спроможними побачити те, чого раніше не помічали», — мовив Папа, підкресливши, що «Господь не ввіряє свої таланти виключно молодим і сильним: Він має їх для всіх, мірою кожного, також і для похилих віком». Потрібно вміти використовувати таланти й харизми численних похилих віком, що вимагає також і від них «креативної та нової уважності, великодушної готовності».
«Юдита звільнила свою слугиню та обдарувала всіх увагою. Замолоду вона здобула шану громади завдяки своїй мужності. В похилому віці заслужила її лагідністю, якою збагатила свободу та почуття. Юдита це не є пенсіонерка, що меланхолійно переживає свою порожнечу; вона є заповзятою похилою віком особою, що наповняє дарами час, дарований їй Богом», — підсумував Святіший Отець.
Ввіряємо Діві Марії гаряче прагнення миру в світі
«Ще раз заохочую вас молитися Розарій за мир у світі. Нехай же Господь дарує нам ласку відчути Його близькість у радощах і труднощах нашого часу», — сказав Папа наприкінці загальної аудієнції, звертаючись до німецькомовних паломників.
Тема молитви про мир лунала і в інших закликах. Зокрема, звертаючись до португаломовних прочан, Святіший Отець скерував думку до тих, хто в ці дні прямує до санктуарію у Фатімі, «несучи Богородиці радощі й тривоги своїх сердець». «Разом із цими нашими братами й сестрами також і ми ввіряємо гаряче прагнення миру в світі Діві Марії, яка огортає всіх своїм материнським поглядом», — сказав Франциск.
Папа також скерував спеціальну думку до Шрі-Ланки, де на тлі масштабної економічної кризи вибухнули соціальні заворушення; зокрема, до молоді, «що протягом останнього часу зробила чутним свій голос перед лицем викликів і соціальних та економічних проблем країни». «Приєднуюся до представників релігійної влади, закликаючи залучені сторони зберігати мирне наставлення, не впадаючи в насильство. Звертаюсь із закликом до всіх, на кому лежить відповідальність, прислухатися до прагнень людей, гарантуючи пошану прав людини та громадянських свобод», — мовив Святіший Отець.
Також після цієї загальної аудієнції Папа зустрівся з дружинами бійців «Азова». Понтифік, який через проблеми з коліном пересувається на інвалідному візку, підвівся, щоби привітати дружин захисників Маріуполя.
фінансово.
Щиро дякуємо!
