Боже Слово — слово творче. Воно невпинно нас підносить, витягує з проблем. Має таку силу…
Боже Слово іноді лише інформує та надихає. Боже Слово може бути для людини несподіваним і навіть шокувати… Часто воно звучить прямо, безкомпромісно, називає речі своїми іменами. Буває незрозумілим…
Частина 1. Благовіщення
«Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!”» (Лк 1,38).
Боже Слово — слово творче. Воно невпинно нас підносить, витягує з проблем. Слово Бога має таку силу. Добре, що воно є. У таємниці Благовіщення ми роздумуємо над словами Марії «Нехай зо мною станеться по Твоєму слову». Але це вже була Її відповідь. Першим завжди є слово Бога. Потім — відповідь людини.
Божа Мати знала силу Божого Слова. Відчувала це ще в своїй молодості і в своїй іще юній вірі. В будь-якому разі, у той момент Вона повірила Божому Слову.
Нехай ця таємниця, над якою сьогодні роздумуємо, по-перше, зробить нас чутливими до того, наскільки суттєве й важливе слухання Божого Слова. По-друге, нехай підкаже, як на цю Божу обітницю і це Боже Слово можна покладатися. Без цієї Божої обітниці все скінчиться — і скінчиться трагічно. Добре, що є Боже Слово, Божа обітниця спасіння.
Таємниця 2. Відвідини Єлизавети
«Ось твоя родичка Єлизавета — вона також у своїй старості зачала сина» (Лк 1,36).
Боже Слово іноді лише інформує й надихає. Буває, що воно не містить жодних спеціальних повелінь. У цій таємниці ми роздумуємо над відповіддю Матері Спасителя на чергове Слово. Відповіддю, яка з’явилася немовби «за нагоди». Марія почула тільки: «Ось твоя родичка Єлизавета — вона також у своїй старості зачала сина» (Лк 1,36). Тільки це, й більше нічого. Вона вже сама знала, що з цим Словом потрібно зробити: зібралася в дорогу і знала (хоча Господь чітко цього Їй не сказав), що Божою волею є допомогти людині. Піти до неї з цією таємницею відвідин, поділитися щастям — що прийшов Спаситель; а також піти з конкретною допомогою — молодої дівчини для немолодої жінки.
Таємниця 3. Народження Ісуса Христа
«Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання» (Лк 2,14).
Боже Слово може бути для людини несподіваним і навіть шокувати. Несподіваним, але в позитивному сенсі. Позитивним, але насамперед для самого Бога і перспективи нашого спасіння. Саму людину, грішника, воно навіть шокує. Може, навіть спокушає. Провокує бажання виправити. Відомо, що навіть св. Єронім, з усією своєю біблійною мудрістю, перекладаючи з грецької на латину, трохи поправив зміст Ангельського послання. Господь сказав через ангелів: «А на землі мир людям Мого уподобання». А люди тоді у Віфлеємі були неграмотні, неосвічені, суспільні прошарки поза законом, люди, яких краще було вночі не зустрічати — і саме до них Господь промовив ці слова. Побожна людина, Єронім, з величезним заслугами у перекладі Біблії, підправив запис Луки і, завдяки йому, ми сьогодні маємо, швидше, вузьке коло «людей доброї волі».
Дуже часто ми робимо так само. Слово Боже бачиться таким широким або навіть лякає, що нам здається правильним, щоб було краще, дещо поправити, підкорегувати. Неможливо, щоб Бог був таким милосердним, таким милостивим, таким готовим пробачити! А Боже Слово, власне, є саме таким: ніхто не може почуватися відкиненим. І у Віфлеємі ті «маргінали» були запрошені першими.
Таємниця 4. Жертвування Ісуса в храмі
«…та й тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець» (Лк 2, 35).
У цій таємниці роздумуватимемо, постаравшись пробудити у собі чуйність, над тим, як часто Боже Слово звучить прямо, безкомпромісно, називає речі своїми іменами. Святий Дух надихнув Симеона піти до храму саме тоді, коли батьки принесли туди Дитя Ісуса, і саме через нього промовив до Марії: «…та й тобі самій меч прошиє душу (Лк 2, 35). Залишимо другу частину цієї фрази — «щоб відкрились думки багатьох сердець», — але сказати молодій дівчині, яка 40 днів тому народила Месію: «тобі самій меч прошиє душу», — це дуже жорстко сформульовано.
Часом Бог саме так називає речі на ім’я. Зокрема, коли має «своїх», які Його слухають, і Він знає, що вони це витримають. Усе, що служить людині, — це не лише щось добре; найчастіше це те, що жорстке, міцне, гостре; що має бути вічним, корисним навічно. Саме тому Боже Слово так нас формує.
У цій таємниці роздумуймо про те, що Марія не відступилася: гаразд, якщо мені меч прошиє душу, — то хай так буде. Задуми сердець вийдуть на поверхню, — а я іду шляхом спасіння.
Таємниця 5. Знайдення Ісуса в храмі
«Він же відповів їм: “Чого ж ви Мене шукали? Хіба не знали, що Ямаю бути при справах Отця мого?”Але вони не зрозуміли слова, що Він сказав їм» (Лк 2,49-50).
Боже Слово буває незрозумілим. У п’ятій таємниці ми бачимо, що батьки шукали і знайшли Ісуса, але не зрозуміли Його. Боже Слово — це слово, яке може бути незрозумілим, і то до такого ступеню, аж Матір Божа не розуміє, що Їй сказав власний Син. У цій таємниці звучить саме це: «Хіба не знали, що Я маю бути при справах Отця мого?» (Лк 2,49). Божа Мати це запам’ятала, а св. Лука записав: «Але вони не зрозуміли слова, що Він сказав їм» (Лк 2,50); а Вона «зберігала всі ці слова у своїм серці» (Лк 2,51).
Коли до нас приходить таке незрозуміле Боже слово, ми спочатку можемо почуватися, як Марія: Вона теж колись не зрозуміла. Натомість наслідувати Її треба в тому, щоб це незрозуміле слово зберегти в серці й роздумувати над ним. Таким є Боже Слово
Молімося:
Всемогутній Боже, дай нам, які разом із Пресвятою Матір’ю, Марією, роздумуємо над Радісними таємницями Розарію, сильно зміцнитись у вірі й тішитися Божим планом спасіння, який здійснився, щоб ми могли осягнути вічне щастя. Через Христа, нашого Господа. Амінь.
Читайте також: «У часи непевності». Славні таємниці Розарію
«У часи непевності». Світлі таємниці Розарію
«У часи непевності». Скорботні таємниці Розарію
Переклад CREDO за: о. Кшиштоф Цебуля, Stacja7
фінансово.
Щиро дякуємо!
