Замислився, чи не помолитись Розарій в автобусі…

Дещо несміливо він розпочав молитву. А потім сталося щось неймовірне, про що він розповів кількома днями пізніше.

«Завжди моліться»

Четвер, 17:00. Автобус під’їхав точно за розкладом. Шукаєш поглядом вільного місця — і падаєш на нього як лантух, змучений. Більшість пасажирів зайнята своїми телефонами. Інші, теж утомлені, заплющили очі. Час плине, автобус рухається за маршрутом.

Якась мама дала неспокійній дитині цяцьку, щоб її чимсь зайняти, аби не плакала і не заважала іншим пасажирам. Кожен був занурений у свій власний світ, не переймаючись тим, що робить решта.

Лиш один пасажир робив щось інше. Він був такий тихий, аж здавався непомітним, не привертав до себе уваги. Мав на колінах розгорнуту Біблію. Було видно, що в ній повно підкреслень і поміток.

Цей добрий чоловік читав Святе Письмо і молився. Він не соромився своєї віри ані молитви, не переймався, що хтось побачить, як він молиться. Які ж то прекрасні хвилини молитви і споглядання!

Він вчив нас, що хоч би де ми були — можемо молитися і просили Отця Небесного про Його милості і благодаті.

Ви б наважились молитися в автобусі?

Святе Письмо в Посланні до колосян (4, 2) каже нам: «Будьте витривалі в молитві».

Молитися потрібно витривало, наполегливо, завжди і всюди. Зазвичай я кажу: «Я католик, не соромлюся своєї віри ані молитви на розарії».

Ви молитеся розарій в автобусі? Якщо ні, то чи наважились би? Уявіть безмір благодатей, які можете отримати,

Виклик, який може змінити все

Чи ви приймете цей виклик? Навіть не уявляєте, як сильно вам це допоможе у щоденному житті. Чи ви насмілитеся? Виклик цей дуже простий: «Молитись на вервиці в транспорті».

Моліться за водія, пасажирів, які їдуть поруч із вами, за їхні сім’ї. Вони непевно мають купу потреб, а дехто переживає серйозні труднощі. Моліться за тих, хто проїжджає обік вас своїми автомобілями, і за тих, хто працює у закладах, повз які ви їдете. Потреба молитви у світі така велетенська…

Діва Марія дала великі обітниці тим, хто молиться святий Розарій. Одна з моїх улюблених обітниць — ось ця: «Я обіцяю мою опіку і найбільші благодаті тим, хто молиться Розарій». Молитва Розарію — одна з найпопулярніших побожних практик нашої Церкви.

Це сталося в автобусі

Я розкажу вам правдиву історію. Вона сталася з моїм близьким співпрацівником. Після подій, які нещодавно перевернули світ, він втратив працю. До нього подзвонили з банку, бо він був винен уже кількамісячний кредит за автомобіль. Він не мав як заплатити і вирішив відвезти машину до банку, віддавши її разом із ключами. Додому мусив повертатися автобусом — присоромлений, із болем у серці. Не було легко віддати автомобіль сім’ї. Тож він вирішив помолитися Розарій просто в автобусі, щоб віднайти мир і погоду духа, а заодно впорядкувати думки. «Чого Ти хочеш від мене, Господи?» — запитав. «Чому я через це проходжу?»

«Що це за молитва?»

З певною несміливістю він розпочав молитву. А потім сталося щось неймовірне, про що  він мені розповів кількома днями пізніше. Чоловік, який сидів поруч і дивився на нього непорушним поглядом, запитав:

— Ви католик?
— Так.
— Що це за молитва?
— Розарій.
— Я можу помолитися разом із вами?
— Звісно!

І так вони разом молитися Розарій в автобусі, що їхав містом. Виходячи, мій колега віддав незнайомцеві свою вервичку. Той невідомий чоловік став йому братом.

Відтоді щоразу, сідаючи в автобус, він був готовий молитися Розарій і євангелізувати — без страху, щасливий і захоплений надією на те, що може поділитися Доброю Новиною з іншими.

Переклад CREDO за: Клаудіо де Кастро, Aleteia