Уже вп’яте кардинал Конрад Краєвський відвідує Україну, аби висловити солідарність та надати дієву допомогу від Святішого Отця для українців. Цього року Різдво представник Папи проведе в Україні. Він привіз теплий одяг і генератори для українців
«Сьогодні найкоротший день у році, але [для мене] він виявляється найдовшим, тому що треба все це перевезти», – так префект Дикастерії Милосердя розповідає Радіо Ватикану про своє нинішнє служіння, пов’язане з доставкою допомоги в Україну. Кардинал Конрад Краєвський наполегливо перетинає кордон з новими і новими подарунками, щоб допомогти народу країни, на який напала Росія, пережити зиму, повідомляє Римсько-Католицька Церква в Україні.
«Передусім бути зі стражденними – ось моя місія. Важлива присутність, а не слова. Слова залишилися далеко позаду. Святіший Отець зворушив багато сердець, особливо італійців, тому ми маємо величезну кількість термоодягу, електрогенераторів. Все це надходить до Польщі, до Лежайська, там зберігається на складах Карітасу. Потім ці речі мають бути перевезені до Львова, а далі єпископ-помічник Едвард Кава розподіляє все по всій Україні, а особливо там, де люди цього найбільше потребують, тобто в Запоріжжі, Одесі, Харкові», – розповідає кардинал Краєвський в інтерв’ю папській радіостанції. – Але, виявляється, не все так просто: черга на виїзд з України становить 25 кілометрів вантажівок. З польського боку – це щонайменше 24 години очікування.
Якби водій з Польщі в’їхав в Україну, він би не повернувся на Різдво, настільки велика черга. Тому я користуюся нашим ватиканським фургоном, найбільшим, який я можу водити і який у нас є. Щодня я здійснюю три-чотири поїздки між Львовом та Лежайськом, оскільки мій дипломатичний паспорт дає мені право перетинати кордон без черги. Митники вже не дивуються, коли бачать мене три-чотири рази. Позавчора вони ще дивувалися. Тепер вони кажуть: «Можливо, ми ще зустрінемося». Відповідаю: «Я більше не можу».
Крім того, у мене вже починає закінчуватися місце в паспорті для штампів, бо щоразу все штампується. За один день я проїжджаю понад 1 500 км, тому що з Лежайська до Львова – 160 км, назад – 160 км, і якщо взяти це разом, то це відстань. Однак, коли бачиш, наприклад, у Львові, як вимикаються цілі райони, без світла або з ним лише на кілька годин, то розумієш, наскільки людям потрібні ці генератори. Я вже не кажу про те, де 300 днів не було ні світла, ні води, ні газу. Також ця термобілизна, 80 палет, дві повні фури, дуже потрібні, люди дуже чекають на них, щоб зберегти температуру тіла. Тому тут ми маємо дуже конкретну допомогу Святішого Отця, який ніби наново обіймає всіх українців і каже їм: «Ви перебуваєте посеред Євангелія, ми страждаємо разом з вами, але також усім серцем хочемо вам допомогти».
фінансово.
Щиро дякуємо!
