Як дивиться Господь

Роздуми над Словом Божим на вівторок ІІІ звичайного тижня, рік І

І, поглянувши довкола себе на тих, які сиділи навкруги, каже: «Ось Моя мати та Мої брати! Адже хто виконує Божу волю, той Мені брат, і сестра, і мати».

Порух Ісуса, який оглядає всіх, хто Його оточує, взагалі характерний для Євангелія від св. Марка. Євангеліст виокремлює цей жест Господа Ісуса, аби підкреслити, що Його слово скероване до всіх і кожного.
Саме таким жестом відреагував Господь Ісус на закам’янілість своїх противників, які, замість того, щоб побачити Боже діяння у зціленні від каліцтва, готові були звинуватити Його в порушенні суботнього спокою. Коли на своє виразне запитання, чи повернення здоров’я каліці було першим чи другим, Господь Ісус відповіді не отримав, Він «споглянув із гнівом на них, засмучений закам’янілістю їхніх сердець» (Мк 3, 5). Буквально — «подивився довкола на всіх із гнівом».
Інший сенс мав Його погляд по натовпу, коли Він побачив жінку, яка за мить до цього здобула собі зцілення (Мк 5, 32). Цей жест виражав прагнення зцілити всіх без винятку. Коли ж після того, як багатий юнак відійшов від Нього, «Ісус поглянув довкола» на людей, що Його оточували (Мк 10, 23), то хотів застерегти всіх, хто чув, аби матеріальних благ ми не ставили вище за добро душі.
Натомість у Його жесті огортання поглядом усіх, хто сидів довкола Нього в цій описаній ситуації, міститься запрошення, аби кожен з нас став Його близьким — найближчим.

о. Яцек Салій ОР
За виданням: Ewangeliarz. Jacek Salij OP. W drodze, 2002