Вчителі Церкви — це вчителі віри, які виказали взірцеву святість і поглибили церковне розуміння всієї католицької віри.
Цей титул має офіційно надати Папа. Такі чоловіки й жінки відомі також особливо глибоким розумінням і правовірністю своїх богословських вчень.
Хоча їхні вчення не вважаються непомильними, титул Вчителя Церкви означає, що вони зробили значний внесок у формулювання християнського вчення принаймні в одній важливій сфері так, що це вплинуло на наступні покоління.
Протягом Середньовіччя цей титул, як і процес іменування когось Учителем Церкви, залишався мінливим і неформальним. Однак у ХІІІ столітті Церква формалізувала процес, за допомогою якого могла вшанувати когось присвоєнням цього титулу, а також опублікувала перший офіційний список Учителів Церкви.
Є три вимоги, необхідні для отримання титулу Вчителя Церкви. По-перше, це велика святість. Таким чином, Учителем Церкви може бути названа лише особа, яку вже проголосили святою. Друга вимога — видатна освіта. Це часто виявляється у тому факті, що ці святі були відомі як великі вчителі віри. Третя вимога — це офіційне проголошення Вчителем Церкви. Зазвичай це робить особисто Папа.
Переклад CREDO за: Монсеньйор Чарлз Поуп, Simply Catholic
фінансово.
Щиро дякуємо!
