18-25 січня Церква, як і щороку, переживає Тиждень молитов про єдність християн. Цьогоріч він триває під гаслом «Навчіться добро чинити, шукайте справедливості».
Своїми думками і практичними порадами про те, як досягти цієї єдності і що може зробити для цього кожен із нас, поділився з CREDO вікарій римо-католицької парафії Божого Милосердя в м. Тернополі о. Назарій Зузак.
Незадовго перед тим, як скласти себе в добровільну жертву за спасіння світу, наш Господь звертається в молитві до свого Небесного Отця. Звертається як Верховний Священик, Заступник і Пастир. У своїй, із багатьох причин винятковій, Архієрейській молитві, Христос привідкриває одночасно дві найбільші тайни нашої віри: тайну взаємної любові Божественних Осіб Пресвятої Трійці і тайну любові Бога до людини. Провідною думкою цієї надзвичайно інтимної розмови Божого Сина зі своїм Отцем є один із головних плодів істинної любові — єдність. Христос привідкриває таємницю своєї незбагненної єдності з Отцем, і водночас благає про дар єдності для своїх учнів: як Його сучасників так і всіх, які підуть за Ним у прийдешніх віках.
«Отче Святий! Заради імені Твого бережи їх, тих, що їх Ти мені передав, щоб були одно, як ми!» (Йн 17,11), і далі … «та не лиш за цих молю, але і за тих, які завдяки їхньому слову увірують в Мене, щоб усі були одно, як Ти, Отче, в Мені, а я в Тобі, щоб і вони були в нас об’єднані; щоб світ увірував, що Ти мене послав. І славу, що Ти дав мені, Я дав їм, щоб вони були одно так само, як і Ми одно. Я — в них, і Ти — в мені, — щоб вони були звершені в єдності, щоб світ збагнув, що послав єси мене, та й ізлюбив їх, як ізлюбив Мене” (Йн 17, 20‑23).
Здається, що в ту мить, під час своєї молитви Спаситель бачить болюче майбутнє своєї Церкви, свого Містичного Тіла, яке протягом віків розриватимуть незгода й розбрат послідовників Христа. На жаль, рана незгоди і роз’єднання християн і досі не загоєна. Тому і нині заклик Католицької Церкви молитися і працювати заради єдності залишається винятково актуальним. У черговий щорічний Тиждень молитов про єдність християн нас усіх теж закликають долучитися до духовної праці на користь єдності. Ось деякі засади й практичні поради, усвідомлення та застосування яких може допомогти нам у виконанні цієї місії.
1.Єдість Християн — це Божа воля
Засада: єдність християн є чимсь більшим, аніж черговою релігійно-суспільною акцією Церкви. Єдність християн — це передусім воля самого Бога. Приклад самого Христа показує, що єдність Його учнів до такої міри важлива, що заслуговує бути одним із головних прохань Його Архієрейської молитви (Йн 17).
Практична порада: єдність християн є частиною і моєї християнської місії в цьому житті.
2.Насамперед — молитва
Засада: Христос розвіює будь-які ілюзії про те, що самим лише словом, дискусіями чи організованими акціями цю мету можна осягнути. Він передусім молить Отця про це і тим дає приклад, як ми маємо чинити.
Практична порада: Без моєї щирої, ревної та витривалої молитви не буде єдності між християнами.
3.Справжній екуменізм можна збудувати лише на фундаменті Христової істини
Засада: правдивий екуменічний процес можливий тільки на фундаменті Христової істини. Екуменізм, який пропонує об’єднання на підставі «взаємних (зокрема, доктринальних) поступок і компромісів», є псевдоекуменізмом та хибною і небезпечною дорогою.
Практична порада: перш ніж вступати в діалог із братами й сестрами з інших християнських деномінацій, добре пізнай свою католицьку віру і навчися її цінувати, оскільки лише в Католицькій Церкві є повнота Божої істини і засобів освячення.
4.Діалог у дусі справжньої християнської любові та смирення
Засада: Справжній і відповідальний екуменічний діалог є необхідним засобом для усунення багатьох взаємних упереджень. Вести екуменічний діалог потрібно на фундаменті істини, але обов’язково в дусі правдивої християнської любові та покори. Без них навіть сама правда стає холодною і нестерпною.
Практична порада: Використовуй нагоди, послані Провидінням, щоб налагодити дружні взаємини, і не відштовхуй християн доброї волі лише через те, що вони не католики: пам’ятай, що Божий Дух діє не тільки у видимому Тілі Церкви, а всюди, де щиро шукають правди та слухняні їй. (При цьому Йоан сказав: «Наставнику, ми бачили чоловіка, який іменем Твоїм виганяє бісів, і заборонили йому, бо він не ходить з нами». Ісус сказав йому: «Не забороняйте; бо хто не проти вас, той за вас». Лк 9, 49-50).
5.Не нехтувати молитвою з християнами інших конфесій
Засада: кожна екуменічна зустріч, яка відбувається з благословення і в послухові Церкві, у вірності католицькому віровченню, в щирій і покірній відкритості на братів з інших християнських спільнот, та з наміром сповнити Христову волю «щоб усі були одно», — завжди принесе добрі духовні плоди всім, хто в ній бере участь.
Практична порада: якщо вищевказані умови виконані — ніколи не легковаж нагодою і не уникай спільної молитви з християнами, що не перебувають у повному сопричасті з Церквою.
6.Дотримуватися вказівок Церкви
Засада: Пам’ятай, що в екуменічних зусиллях належить дотримуватися вказівок Церкви і не діяти на власний розсуд або свавільно, оскільки така діяльність не лише не приносить більшої єдності, а поглиблює сум’яття та привносить небезпечну двозначність у справи віри й може призвести до спокушання «слабких у вірі».
Практична порада: Кожен єпископ у цьому питанні має дотримуватися засад католицької віри та вказівок Апостольської Столиці і Канонічного права; кожний священник — всього вищевказаного плюс вказівок свого єпископа, а миряни — свого настоятеля чи іншого повноважного церковного наставника.
фінансово.
Щиро дякуємо!
