«Великий Піст є справді сприятливим часом, щоб повернутися до найістотнішого, позбутися того, що нас обтяжує, примирити нас із Богом, відродити вогонь Святого Духа, який живе прихований серед попелу нашої крихкої людської природи».
Такими словами Папа Франциск розпочав свою проповідь 22 лютого 2023 р. під час Євхаристійного богослужіння з нагоди початку Великого Посту. Месу Попільної Середи він очолив у базиліці св. Сабіни на Авентинському пагорбі Рима, повідомляє Vatican News. Санта Сабіна — це перший зі стаційних храмів Рима, у яких, за давньою традицією, християнська спільнота міста збирається у великопісний час на Євхаристію — кожний день в іншому храмі.
Святіший Отець відзначив, що обряди Попільної Середи вводять нас у подорож повернення до Бога (пор. Йоіл 2,12) і дають два запрошення: повернутися до правди про себе — і повернутися до Бога та наших братів і сестер.
Повернутися до правди про себе
«Попіл нагадує нам, хто ми є і звідки походимо; він повертає нас до фундаментальної істини життя: лише Господь є Богом, а ми — діло Його рук: такою є правда про нас. Ми маємо життя, поки Він є життям. Він — Творець, а ми — крихка глина, яку формують Його руки. Ми походимо із землі, і нам потрібне Небо, потрібен Він; з Богом ми воскреснемо з попелу, але без Нього ми порох», — сказав Папа, додаючи: ми існуємо тому, що Бог вдихнув у нас подих життя. І, як ніжний і милосердний Отець, Господь також чекає на наше повернення та заохочує не впадати у відчай, навіть коли ми падаємо у порох нашого гріха, адже пам’ятає, що ми — порох (пор. Пс 103,14). «Послухаймо це ще раз: Він пам’ятає, що ми — порох. Бог це знає; ми ж часто забуваємо про це, вважаючи себе самодостатніми, сильними, непереможними без Нього», — сказав Святіший Отець.
Період Великого Посту є сприятливим часом, щоб навернутися до правди про себе, зазирнути всередину себе. «Скільки відволікання і поверховості віддаляють нас від важливого; скільки разів ми зосереджуємося на своїх бажаннях або на тому, чого нам бракує, віддаляючись від центру серця, забуваючи охопити сенс нашого існування у світі. Великий Піст — це час правди, щоби скинути маски, які ми носимо щодня, аби виглядати ідеальними в очах світу; Великий Піст призначений для боротьби, як Ісус сказав нам у Євангелії, проти фальшу та лицемірства: не чужих, а наших. Подивитися їм у вічі — і боротися», — підкреслив Папа.
Плекати стосунки з Богом та ближніми
Говорячи про повернення до Бога та наших братів і сестер, Святіший Отець зазначив, що ми існуємо лише завдяки стосункам: первинним — із Богом, і життєвим — з іншими. «Таким чином, попіл, який ми сьогодні отримуємо на свої голови, говорить нам, що будь-яка презумпція самодостатності є хибною і що обожнювання себе є руйнівним та замикає нас у клітці самотності», — сказав Папа, додаючи, що наше життя — це передовсім взаємини. Отож Великий Піст є сприятливим часом, щоб відродити свої стосунки з Богом та іншими, навчившись їх знову любити як брат чи сестра.
Три шляхи ступання у Великому Пості
Продовжуючи роздуми про шлях повернення до правди про себе, до Бога та інших, Святіший Отець вказав на три конкретні шляхи: милостиня, молитва та піст.
«Милостиня — це не швидкий жест заради очищення сумління, щоби трохи вирівняти внутрішню неврівноваженість; ні, це означає дотик до страждань бідних власними руками і своїми сльозами. Молитва це не ритуал, а діалог правди й любові з Отцем; піст — це не просто відмова, а сильний жест, щоб нагадати нашому серцю про те, що має значення і про те, що минає», — зазначив Папа. Він застеріг перед розумінням практик посту виключно як ритуальних обрядів. «Пам’ятаймо ось про що: в особистому житті, як і в житті Церкви, зовнішність, людські судження та схвалення світу не мають значення; має значення тільки погляд Бога, який відчитує в ньому любов і правду», — сказав Святіший Отець.
Погляд на розп’яття
Підсумовуючи, Папа заохотив присутніх вирушити з любов’ю у великопісну мандрівку, яка нагадує нам знову відкривати радість не в накопиченні речей, а в турботі про тих, хто у злиднях та стражданнях, а також про повернення Богові першості у житті. «Не марнуймо благодаті цього святого часу: вдивляймося в розп’яття і ступаймо вперед, відгукнімося великодушно на сильні заклики Великого Посту. Наприкінці подорожі ми з більшою радістю зустрінемо Господа життя, зустрінемо Його — єдиного, хто змусить нас постати з попелу», — зазначив на завершення Святіший Отець.