Чи ранній шлюб дорівнює розлученню, а співжиття до шлюбу зменшує його ризик? Це міфи!

Рано укладені шлюби можуть виявитися міцними. Однак для цього є одна важлива умова…

Середній вік укладення подружніх зв’язків в Україні становить 26 років для жінок і 28-29 для чоловіків. І хоча складний 2022 рік, за повідомленням Мін’юсту, приніс Україні збільшення кількості шлюбів (198 332 пари, що на 7 654 більше, ніж у 2021), а розлучень поменшало, то до виправлення ситуації нам ще далеко.

Розпусні моделі безвідповідальних стосунків, які раптом стали поширеними, дозволеними і загалом схваленими в суспільстві, прийшли до нас із Заходу, і це не є цінностями, за які варто триматися. Тим більше що той-таки Захід, а зокрема США, проводять дослідження, результати яких підтверджують правильність традиційних цінностей (що були споконвічно характерні для українського суспільства) і хибність інших моделей.

Зокрема, ці дослідження показали, що значна частина молодих американців відкладає рішення про шлюб через переконання у власній незрілості. Їхні побоювання перед «швидким шлюбом і ще швидшим розлученням» чималою мірою обґрунтовані.

Для тих, хто укладає шлюб до 20‑річного віку, ризик розлучення майже 5‑кратно вищий, ніж для 30‑річних (що цікаво, для осіб у старшому віці цей ризик знову зростає, а у випадку 45‑річних сягає «підліткового» значення). Особливо чітко цей ризик пов’язаний із низькою освітою та низьким економічним статусом, тобто чинниками, які найчастіше виступають у наймолодших вікових групах.

Один важливий чинник

Наступні дослідження, однак, показали існування одного важливого винятку з наведеної вище залежності. Цим чинником є релігійність молодих людей, а точніше кажучи — одна з моральних рад, що випливає з релігійності. Як зауважують дослідники з американського Інституту досліджень сім’ї (IFS), у випадку релігійних осіб (без поділу на конфесії) ризик розлучення протягом найближчого року нижчий на 0,5%, ніж у невіруючого подружжя; а в перспективі 15 років спільного життя мова йде вже про 10% розходження даних.

Але воістину неочікувані (і відмінні від загального переконання) результати принесло пропущення даних через «фільтр конкубінату». Виявилося, що чинником, який помітно збільшує ризик розлучення, є… співжиття до шлюбу.

У випадку осіб релігійних (не тільки християн, але й, наприклад, мусульман) рідше практикування дошлюбного співжиття обертається пізнішою тривалістю подружжя. І саме серед двох наймолодших вікових груп така залежність видна найкраще (в людей, які укладають шлюб після 30‑річного віку, ця тенденція стає зворотною).

Дослідження IFS цілком збігаються з подібними аналізами, які рік тому проведи науковці престижного каліфорнійського Стенфордського університету. На думку стенфордських дослідників, ризик розпаду подружжя у випадку осіб, які жили разом до шлюбу, аж на 15% вищий, ніж для пар, які до укладення шлюбу не практикували конкубінат (релігійність або її брак тут мало що змінюють). Особи з досвідом дошлюбного співжиття і значної кількості сексуальних партнерів до шлюбу також частіше висловлюють невдоволення шлюбним зв’язком, у якому перебувають. Ця тенденція особливо сильна у випадку жінок.

«Релігія змінює досвід подружжя. Релігійні спільноти можуть надавати інституціональну підтримку подружнім парам через інших друзів-подружжя, ровесників, втручання спільноти чи душпастиря у разі невідповідної поведінки подружжя, а також матеріальну чи фінансову підтримку у важчі часи», — пишуть у висновку до свого дослідження науковці з IFS.

Переклад CREDO за: Кароль Войтечек, Aleteia