Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 15 квітня
Читаємо нині з першої книги Мойсеєвої про подальший розвиток історії спасіння світу, перебіг якої бачимо на прикладі окремих праведних людей. Йдеться про Аврама і Лота, двох родичів — дядька і племінника. Попередньо у них стався невеликий конфлікт. Обидва були кочівниками, жили у наметах і мали значні стада худоби і достатньо челяді, яка допомагала худобу випасати. Не зумівши поділити невеликі пасовиська тієї місцини, де оселились, вони по-родинному домовились розійтись врізнобіч. Простору для пашні було вдосталь, тож пастухи їхніх стад не мали б нагод до суперечок. Лот відходить у розкішну долину Йордану і оселяється біля Содому. Аврам осідає поблизу Мамрійської діброви. Знаємо, що очікувало згодом цих обох праведників. Лот спершу потерпів від міжусобиць дрібних царків, оскільки його разом з усім майном та людьми взяли в полон; лише добре озброєні Авраамові слуги змогли відбити Лота з його добром і повернути додому. Згодом він вже сам мусів утікати з дому спозарання, щоб не зазнати страшного знищення разом з грішними містами Содомом і Гоморою. Натомість Аврам проживав у відносному спокої, діждавшись на старості літ укладення союзу з Богом через обрізання, народження першого сина і відвідин трьох Господніх ангелів з обітницею про народження другого.
З історій Аврама і Лота нам слід навчитись дечого справді важливого. Ми зауважуємо, що обоє проживали в доволі різних обставинах. На Лота очікували складні та небезпечні випробування, які він з допомогою Божою перейшов, хоча й не без утрат. Натомість Аврам перебував у затишку та добробуті, отримуючи сповнення обіцянок, якими Господь обдарував свого слугу. Двоє різних людей, яких, однак, єднає щось більше за звичайний родинний зв’язок. Бог був з обидвома, оскільки обидва були праведними перед Ним, але спасіння кожного з них Він влаштовує особливим чином, по-різному.
Погляньмо уважніше на самих себе і на наших ближніх. У кожного з нас унікальна життєва дорога, якою ми простуємо у світ. Декому з нас вона видається гладкою, без вибоїн та горбів, а хтось іде справжнім, як на нього, бездоріжжям. Ніхто не може бути достоту певний, що очікує його за поворотом. Єдиною нашою гарантією, своєрідним дорожнім листом, може бути довіра до Того, хто всіх нас провадить. Жодна обставина, місце, подія не є в житті випадковими — усі вони є гранями великого таїнства Божого Провидіння, завдяки якому Господь влаштовує спасіння кожного з нас. Не забуваймо, що навіть посеред цілковитої людської безвиході Всевишній зостається з праведником, який покладає свою надію на Нього.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com