Роздуми над Словом Божим на понеділок у Великодній октаві
Сьогодні в Євангелії кожний іде з якоюсь звісткою. Жінки сповіщають Радісну Новину Воскреслого, інші поширюють вигадані, брехливі, але добре оплачені чутки.
Історія повторюється. Як перед смертю Ісуса, так після Його Воскресіння первосвященники та старші народу радяться, що їм робити. Вони обманом убили самого Ісуса, тепер же обманом хочуть «убити» також Його вчення про Воскресіння. Засіб залишається незмінним, інша лише сума: тридцять срібняків у випадку Юди Іскаріотського та значна кількість срібняків у випадку солдат.
Відділення світла від темряви постійно триває. Хтось іде за світлом слова у Галілею, інший триває у темряві обману. Учні Ісуса збираються навколо Воскреслого, члени синедріону збираються разом навколо Лукавого. Християни з радістю обіймають ноги Живого Господа, солдати несуть за пазухою тугий гаманець. Одних вчить Ісус, який прийшов свідчити Істину, інші роблять так, як їх навчили майстри обману. Хтось береться за труд подорожі, щоб зустріти Ісуса у Галілеї, інші роблять усе, аби лиш не мати турбот чи клопоту.
У книзі Мудрості (6, 12-14) гарно відображено дух сьогоднішнього Євангелія: Мудрість пресвітла й нев’януща, ― легко її бачать ті, які люблять її, і знаходять її ті, які її шукають. Хто її прагне, тим вона наперед дає себе пізнати. Хто вранці вибирається до неї, той не буде трудитись: сидьма її застане під дверима своїми. Саме зранку жінки йшли до гробниці, адже любили Господа, тому й побачили Його. Вони шукали і знайшли, прагнули і пізнали. Дві Марії узріли ангела, що сів на камені біля входу до гробниці та сповіщав їм мудрі Божі постанови.
Мудрець продовжує (6,15): Над нею роздумувати ― обачності вершина. Хто з‑за неї не досипляє, той незабаром безтурботний буде. Жінки теж осягнули безтурботність у ранок Воскресіння ще перед досвітньою зорею; для солдат запорукою безтурботності стали великі гроші та змова можновладців.
Сама ж [Мудрість] скрізь ходить та шукає тих, що гідні її, і на стежках з’являється їм приязно та йде назустріч кожній їхній думці (6, 16). Здійснилося це повною мірою: Аж ось Ісус зустрів їх і каже: “Радуйтеся!” Вони підійшли, обійняли ноги Його і вклонилися Йому (Мт 28, 9).
фінансово.
Щиро дякуємо!
