Не виноситися зі своїм стражданням

Роздуми над Словом Божим на п’ятницю VI Великоднього тижня

Коли людина переживає страждання, дуже важко думати про добре. Як сказав один письменник: про що ви думаєте, коли у вас болить зуб?

Дуже добре, що вірність науці Ісуса Христа для учнів буде часто пов’язана зі стражданнями, переживанням болю і небезпеки смерті. Крім фізичного болю, буде ще біль відкинення суспільством. Шлях Євангелія часто суперечить критеріям успішності в сучасному світі. А це теж важкий досвід. Саме тому Ісус звертає нашу увагу не на те, що ми маємо тут пережити, а на майбутню славу. Він зазначає: коли ми отримаємо радість вічного життя, єдності з Богом, зміни нашого серця Божою любов’ю і досконале щастя в Богові — ми взагалі не зважатимемо на прикрості, які пережили в цьому житті. «Тож і ви нині маєте смуток, та Я знову побачу вас, і зрадіє ваше серце, і вашої радості вже ніхто не забере від вас. І того дня не будете в Мене нічого запитувати».

В моєму серці багато смутку викликають ті християни, які роблять із себе жертву і своєю поставою навчилися докоряти іншим: «Ми стільки страждали, а ви…». Така постава наче заперечує слова Ісуса: «Ви будете сумувати, але ваш смуток обернеться на радість». Християнин добре знає, що по його стражданні заради Церкви, заради Ісуса, настане більша слава. Тому він навіть і не думає дорікати іншим своїм стражданням. А якщо дорікає, то його віра слабенька.