Якщо в юдейських сім’ях 91% дітей зберігає віру батьків, а в мусульманських — 84%, то в католицьких родинах їх уже тільки 67%.
Так випливає з даних національного інституту статистики INSEE у Франції.
Дані інституту — немилосердні. У віковій категорії від 18 до 59 року життя католики становлять 29% мешканців Франції. 10 років тому вони становили 43%. Вирішальне значення тут мають релігійні практики, такі як молитва, Свята Меса чи паломництва. «Якщо цьому не надають належної ваги, то з практикуючих сімей виходять непрактикуючі діти, які, своєю чергою, виховують своїх дітей невіруючими», — каже Янн Резон дю Клезью, соціолог католицизму.
Професор П’єр Брешон, який займався питанням цінностей у французькому суспільстві, натомість зауважує, що ефективними в переказуванні віри виявляються ті сім’ї, які спроможні захиститися від чужорідного культурного впливу. Отже, це радше сім’ї консервативні і правовірні, які дбають про католицьке виховання своїх дітей, старанно підшукуючи школу, молодіжні рухи та приятельські середовища.
На думку д. Клезью, окрім релігійних практик для переказування Євангелія в сім’ї важливим є «цілісний» характер віри. Вона має пронизувати всі аспекти життя дитини. Делегування права навчити дитину віри іншим інституціям або іншим людям виявилося неефективним.
Щоденне видання «La Croix» цитує католиків — батьків нинішніх 30‑річних молодих людей, яким не вдалося переказати віру. Особливим чином вони ставлять під сумнів переконання, що у справах віри дітям треба залишити свободу, щоб вони могли її вибрати або ж відкинути, коли стануть дорослими. Помилковість цього підходу підтверджує статистика.
Тільки 2% молоді, вихованої в непрактикуючих сім’ях, повертається до віри, досягши дорослого віку.
Фотографія Gaelle Marcel на Unsplash
фінансово.
Щиро дякуємо!
