Роздуми над Словом Божим на суботу V Великоднього тижня
Йн 15, 18-21
Де б не була людина, вона сумує за своєю батьківщиною. Цьому природному переживанню відповідає певна надприродна постава серця: де б не був християнин, він сумує за небом. Він постійно молиться «Марана та» — Прийди, Господи Ісусе.
Прекрасним коментарем до сьогоднішнього Євангелія є Послання до Діогена — твір з ІІ століття після Р.Х. У цьому листі читаємо: Живуть вони (християни) у своїй батьківщині, але як чужинці; мають участь у всьому, як громадяни, але мають долю іноземців. Для них кожна чужа країна — вітчизна, а кожна батьківщина — чужа країна. Цей світ не може стати «батьківщиною» Церкви, бо християни є жителями іншого міста, який за словами Святого Павла Апостола — матір усіх нас (Гал 4, 26).
фінансово.
Щиро дякуємо!
