Роздуми над Божим Словом на ХІІ неділю Звичайного періоду, рік А
Я чув, як багато обмовляло мене: «Звідусіль жах! Донесіте! Донесемо на нього!» Усі заприязнені зо мною чигали на моє падіння: «Може він упіймається, і ми його подолаєм та й помстимося на ньому». Але Господь зо мною, немов воїн сильний, тим то гонителі мої спотикнуться, не подолають. Окриті соромом великим будуть, бо не пощастило їм, стидом побиті вічним, невигладним. Господи сил! Ти, що вивідуєш праведного, що бачиш нутро й серце! Дай мені узріти відплату Твою над ними, бо я на Тебе звірився з моєю справою. Співайте Господеві, хваліте Господа, бо Він рятує душу вбогого з рук лиходіїв.
Єр 20, 10–13
Єремію за його пророцтва нещасть, які мають випасти на долю Вибраного народу за непослух Богу, закували в колоду. Після звільнення пророка Господь, чий терпець увірвався, пророкує вустами Єремії вавилонське вигнання як покарання для народу. Сам же Єремія возносить гірку молитву, звинувачуючи Господа в тому, що то Він втягнув його в таке небезпечне служіння (див. Єр 20, 7).
Як же тяжко було бачити пророкові те, що люди не хочуть його чути, зважати на крик його душі, сміються над ним! І він на межі відчаю проклинає, що народився на світ (див. Єр 20, 14-18). Така поведінка Єремії не дуже узгоджується зі словами Господа: «Любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас» (Мт 5, 44). Щоби зрозуміти, як послідовники Христа покликані відповідати на гоніння і лють ворогів, досить згадати Його слова із хреста: «Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять» (Лк 23, 34).
Погляньмо на наше життя крізь призму сьогоднішнього фрагмента. Хто з нас не бажав помсти для того, хто вчинив явне зло? Хто не піддавався зловтісі, коли дізнавався про страждання, які переживає ворог? Навіть добре усвідомлюючи, що це не похристиянськи, ми все ж не в силі дати спротив своєму гніву чи презирству.
Любов до ворогів, до чого нас і закликає Ісус, можлива лише завдяки силі любові Святого Духа. Переображення наших сердець вимагає часу та невтомного поступу на цьому шляху. Нам необхідно аналізувати свої думки, наміри, реакції, бажання, старатися не поспішати виявляти свої емоції та просити Господа про очищення та звільнення від того, що суперечить Його досконалій, безумовній та всеосяжній любові.
Не впадай у відчай із приводу своєї недосконалої любові. Ти не самотній у своїй боротьбі! Ти — частина Церкви з безліччю святих, відомих і не дуже, чиї приклади і заступництво зміцнюють нас. Так само ти можеш звернутися по допомогу та підтримку до братів і сестер у Христі. І, головне: у тобі перебуває Святий Дух — Джерело істинної Любові, яка завжди для тебе доступна.
«Господи, допоможи мені навіть у цілковитій темряві бачити Твоє світло і йти до нього. Навчи мене любити людей, яких я вважаю своїми ворогами. Звільни їхні серця від зла, а моє серце — від бажання помсти, презирства та зловтіхи».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.