Для Божої логіки не діють закони економіки

Роздуми над Словом Божим на ХV звичайну неділю, рік А

Притча про сіяча — це одна з не багатьох притч, пояснення якої дає сам Ісус. Це одна з найважливіших притч, яка стосується розуміння Слова Божого.

Ісус вийшов з дому, а дім — це образ безпечного і звичного щоденного життя, наша буденність. Ісус вийшов із дому і сів край моря. Море — це образ небезпеки та смерті. Якщо хочеш почути або проповідувати якнайкраще Слово Боже — потрібно вийти зі свого дому, буденного життя, і наблизитись до моря — небезпеки та смерті. Але це не обов`язково означає фізичну небезпеку. Треба наблизитись до смерті свого комфорту та зручностей. Неприємні мені люди або обставини, коли я змушений в чомусь вмирати для себе, і є тим морем біля якого знаходиться живе Слово Боже. Чи я вже вийшов зі свого палацу? Чи я ще займаюся в ньому євроремонтом та оздобленням, замість того, щоб вийти? Хто і що в моєму житті є домом, а хто і що є морем?

Ще одним цікавим моментом є те, що Ісус сіє скрізь, навіть там, де точно знає, що майже нічого не проросте. З людської точки зору це безглуздя — інвестувати щось цінне у те, що не дасть прибутку та навіть не окупить затрати. Але цим Господь показує «безглуздя» своєї любові до будь-якої людини, для Нього немає втрачених людей. Це Божа логіка для якої не діють закони економіки. А чи є втрачені для мене люди, в яких я вже перестав інвестувати свою любов, сили, добрі слова, вчинки? Чи я щось сію тільки там, де матиму прибуток або хоча б якусь гарантію, що щось проросте? Навіть в Церкві, в кожній спільноті є «втрачені» та «перспективні» люди: одні статисти,  інші — активні діячі. А Божа логіка і приклад Христа ведуть зовсім до іншого.